Нові відгуки

Книжка про подорожі в часі та свого роду сучасна інтерпретація притчі про Соломона і матерів. Правда тут у ролі Соломона і обох жінок виступає сама головна героїня у різні моменти свого життя. Гарно показано, як з жінки, яка народила омріяну дитину, головна героїня стає справді матір’ю для своєї доньки, коли починає розуміти всю відповідальність батьківства. У далекому 1970 році Кароліна Сірз стає молодою вдовою, бо чоловік загинув у В’єтнамі, але одночасно з тим, отримує дарунок долі – взнає, що вагітна. Але, дізнавшись, що в дитини можлива вада серця і вона скоріше за все помре одразу ж після пологів, наважується на відчайдушний крок – подорож у 2001 рік, коли такі діти успішно виживають, завдяки досягненням медицини та хірургії зокрема. Героїня мала отримати допомогу і благополучно повернутися з дитиною в 1970 рік. Допомагає їй у цьому її зять, який виявився потраплянцем з далекого 2011 року, тож знає, як саме подорожувати у часі. Але все виявилося не так просто. І нашу героїню очікують декілька подорожей замість однієї, крім 1970 і 2001 ми побачимо її у 2013 році. Який вибір кожного разу стояв перед молодою жінкою, що рухало її вчинками, що вона відчувала, про що думала, коли вчиняла так чи інакше. Все це авторці дужу вдало вдалося показати. Книжка викликає багато емоцій та спонукає до роздумів про батьківство, виховання, стосунки у родині. Та й цікаво було, на яких саме моментах зупиниться авторка, коли показувати той чи інший період часу. Авторка не розчарувала, використавши дуже відомі події, як пояснення до тих чи інших сюжетних ходів книжки. Загалом книжка сподобалася і раджу її до читання. Дуже хочеться розповісти більше і про героїню, і про сюжет. Але будуть спойлери, тому скажу лише, що остання третина книжки не менш цікава, ніж перші дві. Прочитаєте ви книжку дуже швидко, і фінал скоріше за все вас задовольнить.

Ця книга вразила мене до глибини душі – в найкращому сенсі цього слова. Спочатку я бралася за неї з великою обережністю, адже тема подорожей у часі зазвичай мене не приваблює. Але авторка майстерно зруйнувала мої упередження, створивши історію, яка захоплює з перших сторінок і перевертає все з ніг на голову. У центрі сюжету – неймовірна, безумовна материнська любов. Це розповідь про те, як далеко може зайти мати, щоб захистити свою дитину. Як мама, я відчула цей сюжет дуже особисто і переживала його на глибокому емоційному рівні. Уявити себе на місці головної героїні було одночасно зворушливо й нестерпно боляче. Книга сповнена несподіваних поворотів і напружених моментів, які тримають у постійній зацікавленості, а її темп і структура просто ідеальні. Рекомендую всім, хто шукає емоційну історію з глибоким змістом.

Така чуттєва історія💔💔💔 На початку було трішки нудно читати, тим більше в мене пару останніх книг були про подорожі в часі. Але потім був такий напружений сюжет і так хотілося, щоб все закінчилося добре, що я не втрималася і прочитала епілог, бо просто не могла читати і переживати😁

Чудова життєва історія, від якої не відірватися, навіть дві. І детективна складова тут не головне, просто скоріш хочеться дізнатися таємницю минулого та розвиток подій у теперішньому. Історія вузьколобості, упослідження за статтю та кольором шкіри, сили духу жінок і сили мистецтва. Slow burner, але цікавий та захопливий. А ще дуже зворушливий і навіть щемкий — роль, яка уготована жінці не дуже змінюється з часом, і це невимовно прикро. Гірко від того, що найкращих, добрих, найталановитіших, тих хто тонко відчуває — паплюжать чоловіки. У всі часи. Окреслені також разючі відмінності південних штатів від північних — просто як середньовіччя від сучасності, які почасти є й досі.

І ЦЕ НАЙКРАЩЕ ПРОЧИТАНЕ ЗА ЦЕЙ МІСЯЦЬ!!! Сама в шоці, тому що, коли брала її читати, думала, буде настільки не цікаво, що закину на середині. Відгуків на цю книгу я не бачила, але не розумію, чому про неї ніде не говорять? 🤔 В цій історії дівчина Морган взяла на себе відповідальність за злочин, який вона не робила та сіла за ґрати, але її знаходить інша дівчина, дід якої, перед смертю наказав знайти Морган та зробити так, щоб її випустили, а вона за це відреставрувала старий мурал. В книзі переплітаються дві часові лінії - минуле та сьогодення. І головній героїні треба зрозуміти, що ж трапилося з художницею і паралельно за короткий проміжок часу закінчити реставрацію. Книга повільна, весь час вона реставрує, але з кожною главою ми дізнаємось якусь інформацію про художницю, яка нереально затягує. В кінці в мене просто були мурахи від прочитаного, це настільки було зворушливо та несподівано✨ *в книзі є сцени насилля.

Книга чудова. Захоплює з першого слова. Дуже сподобалося читати, вона від початку до кінця тримала в цікавості, прочиталося на одному подиху.

Карлі та Джо були щасливими разом, допоки В'єтнамська війна (і тут війна) не забрала чоловіка. Невдовзі жінка дізнається, що вагітна та й тут щастя Карлі затьмарює звістка про серцеву ваду ще ненародженої дитини, з якою довго не живуть. Надворі 1970-ий рік, лікарі нездатні їй допомогти, маля приречене. І тут у хід подій втручається родич, котрий пропонує Карлі подорож у майбутнє, де хірург зробить операцію її дитині ще в утробі. Чи погодиться жінка? І що чекає її? Дуже прониклива, чуттєва, захоплива історія з чудовим фіналом, який змусив мене плакати. Історія про материнську любов, самопожертву, про дружбу, взаємодопомогу, взаємопідтримку. Обов'язково сподобається тим, хто любить книги про подорожі в часі.

💭 ...ох вже ці маленькі містечка😏. Люблю про них читати, але інколи вони мені знаються моторошнішими за кладовище вночі. Я давненько не читала історії в яких переплітаються дві часові лінії і тому ця книга пішла "як в суху землю" 🤣. Історія Морган Крістофер та Анни Дейл настільки захопила мене, що я читала її до другої ночі🥴 Сюжет обертається навколо мурала для поштового відділення. Анна - художниця, якій доручили намалювати мурал в містечку на Півдні Америки. Морган - також художниця, але їй доручають реставрувати мурал намальований Анною. Під шаром бруду дівчина знаходить досить дивні зображення, кожне з яких бентежить та інтригує наше героїню. Що могло статися в тихому містечку майже вісімдесят років тому? На перший погляд це типова історія у стилі Сари Джіо, але для мене її зробила цікавою саме створення муралу та й загалом сюжет про художників припав до душі. Герої та їх проблеми здалися мені досить реалістичними та не надуманими. І загалом я дуже задоволена книгою, для відпочинку гарний варіант👍🏻. Раджу спробувати✅