«Не кажіть, що в нас нічого немає» — родинна сага, що охоплює три покоління представників китайської інтелігенції. Починається історія під час китайсько-японської війни (1937–1945). Триває впродовж «культурної революції» Мао Цзедуна (1966–1976), коли оскаженілі хунвейбіни знищили практично всю творчу та наукову еліту Китаю й не пощадили навіть музичних інструментів у консерваторіях, сприйнявши і їх за класових ворогів. Акції протесту 1989 року, що наймасштабніша з них знана як «Різанина на площі Тяньаньмень», стають трагічною кульмінацією для змальованої в творі родини. Кульмінацією, але не розв’язкою. Адже завдяки таємничій Книзі записів, сотні разів переписаній від руки охайними ієрогліфами, родинна історія триває, а її учасники немов оживають — «небезпечні, мов революціонери, і невловні, наче привиди».
Котолог
