Так, дівчата, давайте чесно — хто б поводив себе по-іншому на місці головної героїні?) Цілком її розумію, і мене це дуже веселило протягом книги! Такі надзвичайно красиві чоловіки неймовірно підіймают...читати далі →
Ну це просто тепер офіційно моє улюблене - самотній гарячий татусь. Шикарні діалоги і головні герої, а синочок який ? найкраще, то початок, коли він її хотів посадити за ґрати? ох вона влаштує йому. П...читати далі →
Ця історія мені сподобалась навіть більше ніж попередня. Обожнюю троп самотній татусь. Тут він розписаний у всій красі. ?? Герої кайфові, малий неймовірний. Щиро раджу ☺️
Склад авторки легкий та невимушений, багато гумору, кіноіндустрія. Було цікаво спостерігати за розвитком стосунків головних героїв, досить цікавий та емоційний фінал.
Вже на початку книги в главі "Люсі" авторка ніби в увертюрі задає і стиль, і зміст усього твору. Чим далі я читала, тим складно мені було віднести цей твір до жанру романтичної комедії ??. Сюжет банал...читати далі →
Друга частина, на жаль, сподобалася мені трохи менше — і все через головну героїню. Як на мене, вона емоційно незріла: постійні перепади настрою, віра в забобони, непропрацьовані страхи… Через це її п...читати далі →
«Ненавидіти Адама Коннора» — це дотепна, пристрасна й неймовірно харизматична історія про кохання, яке починається з ненависті. Головні герої дарують вибух емоцій — від сміху до щемкої ніжності. Легка...читати далі →
Дуже сподобалась історія. Життєво, інтригуюче. Неймовірно легко читається
Я дужеееее рекомендую цю книгу! Тут вайб Спійманої ?❤️? Ця частина сподобалась мені більше, ніж Кохати Джейсона Торна. Тут дуже мені сподобались персонажі, особливо син Адама, він дуже кайфушний. І с...читати далі →
По-перше, Адам Коннор!!!!! Ти просто мрія.. По-друге, це одна з тих книг, які я не хотіла закінчувати, бо вона мені дуже-дуже сподобалася! Я полюбила персонаж Люсі з першої ж книги, де вона з'явилася...читати далі →
Хто такий Адам Коннор? Та просто мій новий сусід. Злегка відомий. Злегка розлучений. Ну і так — володар "Оскара" з обличчям, що кричить "поцілуй мене", і тілом, за яке навіть янголи б згрішили. Його п’ятирічний син — ходячий клубочок чарівності. Його тренування у дворі — безкоштовне фітнес-шоу з бонусом у вигляді голого торса. А його характер? Уявіть собі гібрид чарівного принца й саркастичного їжака. І якимось чином це… неймовірно звабливо. Я не збиралася влізати в його життя. Ну, можливо, трохи — зовсім ненав’язливо — підглянути через паркан. Або випадково з’явитися з печивом (і глибоким декольте).
Але замість подяки — він викликав поліцію. Поліцію, Карл! Жодних побачень, лише в’язниця та мої розбиті ілюзії. І все ж… Його поцілунки — заборонені, як тістечка на дієті. Його голос — як шепіт з гарячого сну. І я, яка мала б триматись подалі, чомусь щоразу з’являюся поруч. Я — не героїня з книжки, не шукаю принца. Але що робити, якщо цей грішно красивий чоловік — єдина людина, з якою мені хочеться написати нову, абсолютно божевільну, щиро смішну й небезпечно романтичну історію?
Котолог
