Дискрет

Скажу чесно, у мене були не дуже високі очікування, щодо книги, після першої частини, але «Дискрет» мене приємно вразив. Історія набагато більш якісно прописана (наприклад тільки після першої третини Дискрету ми дізнаємось, що дійство відбувається в Бельгії (або ж я пропустила цей момент в Емпатах)), краще розкриваються персонажі, і нарешті достатньо уваги приділяється навчальному процесі (бо взагалі-то основні події відбуваються в Інституті інсайдерів, в якому робить вигляд, що навчається Кай). Ще мені дуже сподобалися поглиблені описи застосування всіх інсайдерських здібностей, можливості кожного виду та їхній вплив на організм, бо це все ж фентезі, хоч і міське.

Звісно ж я не можу обійти стороною хімію між Каєм та Джи. Не сказати, що їхні стосунки нарешті стали нормальними (куди там, у всій серії дійсно адекватні стосунки вибудовуються у Камілли та Хейгера), але принаймні вони щиро намагаються побудувати такі, попри всі свої вибрики. Вони обидва визнають, що мають купу проблем – синдром рятувальника у Джиена та цілий набір тривожника у Кая, та не зважаючи на це, вчаться буди один з одним. Те, як Джи, незалежно від обставин, підтримує Кая, просто в саме серце. Так само мене дуже радує, як Кай вчиться приймати допомогу від Джиена і довіряти йому.

Хочу також хочу відзначити, як гарно прописані емоції самого Кая, як він сприймає їх, працює з ними та розвиває свої здібності. Так, він досі доволі безрозсудно кидається з головою у нові проблеми, але при цьому вчиться діяти більш розважливо у критичних ситуаціях.

Інші персонажі не менш гарно розвиваються і розкриваються, за автору велика подяка. А ще мене капець як дратували Фрея і Домініка. Фрея, коза така, все життя була татусевою улюбленицею, а після смерті матері і коли дізналася, що її близнюк – емпат, вирішала остаточно доконати брата, об’єднавшись з батьком, який його і так практично ненавидить. А ось Домініка розчарувала значно суттєвіше. Здавалося б, досвідчена інсайдерка та викладачка, і при цьому абсолютно не вміє взаємодіяти з підлітками (та і іншими людьми, якщо чесно). Її вибухова імпульсивність пояснює, чому їй не підвищують кваліфікацію, як відмітила Камілла. Вона постійно хоче, щоб було все по її та абсолютно не готова приймати будь-які пропозиції, якщо вони розбігаються з її власними уявленнями.

Загалом я прочитала книгу за добу і це був справжній вибух емоцій, настільки ними вона насичена. І кінцівка як завжди, залишає в напруженому очікуванні продовження/фіналу.

Єдині недоліки, які можу тут відмітити – редактора трохи хромає та в оформленні лімітованого видання купа чудових ілюстрацій, але всі вони виконані в різному стилі, що створює доволі відчутний дисбаланс, коли персонажі зображаються настільки по-різному. Я абсолютно розумію проблему пошуку гарних ілюстраторів, які б згодилися на такий об’єм роботи і можливу обмеженість бюджету, та коли купляєш книгу за 850 грн (1000 після завершення перепродажу) в якій акцент саме на візуальному оформленні, то хочеться, аби це оформлення було трохи більш гармонійним і продуманим.