«Порічкове вино» — ще одна збірка короткої прози Дзвінки Торохтушко. Як і попередні книги авторки «Фотограф» (2016) та «Нагірна вулиця» (2021), ця, зіткана із тонкої матерії людських почуттів на фоні криз минулого, гостроти сучасності та ілюзорного світу вищих сил, які так, чи інакше присутні в кожній новелі.
У своїй неповторній манері писати так, щоб зупинялося серце, подавати складний сюжет, як просту розповідь у товаристві, або в дорозі, авторка занурює читача у вир небанальних історій, де людські долі переплетені гордієвими вузлами й, водночас, вони крихкі, наче коштовна порцеляна, де всі почуття загострені до краю, а закінчення історій неможливо передбачити.
В цій книзі є все: кохання, розлука, мрії, ретроспектива у невивчені історичні уроки, минула й сучасна війни і велика гордість за наших захисників. Тут є, вже давно улюблені читачами Питровна, дід Михалко й бабця Сянька, а також нові, подекуди зовсім несподівані персонажі.
«Порічкове вино» нікого не залишить байдужим, бо Дзвінка Торохтушко володіє рідним словом так, що читач у кожному її творі не відчує себе пасивним спостерігачем, він буде в ньому дійсним персонажем.
