За вікном — весна 2045 року, а життя репортера Ааро — монотонна рутина. Він відвідує онлайн-побачення і зароляє, дописуючи новини, створені конструктором новин. На ту пору довкілля стрімко змінюється, екологічний рух радикалізується, пристрої вдосконалюються, штучний інтелект витісняє людину з більшості галузей. А ще почастішали терористичні атаки проти успішних бізнесменів. Ааро за порадою керівника їде в екоспільноту «Дубова долина», яку підозрюють у зв’язках з екотерористами. Та вже незабаром робоче розслідування стає дуже особистим і небезпечним. Багато кому там є що приховувати. Кожен може бути причетним до злочинів. Так, на контрасті сільської ідилії та сучасних технологій, Пія Лейно уміло сплітає свою детективно-романтичну історію. У звичній для себе манері показує людство на межі катастрофи, але й дає місце надії.
Апогей
Автор
Пія Лейно
В наявності
280 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
280 грн
1
Про товар
Код товару
205706
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Ілюстрації
Перекладач
Ольга Ярешко
Кількість сторінок
272
Формат (мм)
200
x 130
x 20
Вага
0.3
ISBN
9786176642992
Опис
Враження читачів
Не сподобалась, не вразила, не переконала.
Так буває, коли очікування не виправдовуються. Це не критично, звісно, але миритися із цим не хочеться.
Друга книга авторки на моєму рахунку, хоч і третя книга із трилогії, але у нас другу частину просто випустили друком. Опублікували лише «Небеса» і «Апогей». Хоча, може, це і на краще, бо читати далі особливого бажання і немає вже.
Задум – цікавий. Штучний інтелект, IoT тощо стають нашою реальністю, з кожним новим днем все більше поширюються на нові сфери життя. Це вже не майбутнє, а сьогодення. Екоактивісти, а-ля специфічні комьюніті існують зараз, а не у 2045.
Це точно не той жанр, як його позиціонує автор. Трошки детективу, трошки трилеру, трошки роману – всього по трошки, але не того, що треба.
Книга стала для мене прикладом літератури молодих авторів, що ще не визначилися із напрямком своєї творчості. Можливо, я помиляюсь… Сподіваюсь на це.
Так буває, коли очікування не виправдовуються. Це не критично, звісно, але миритися із цим не хочеться.
Друга книга авторки на моєму рахунку, хоч і третя книга із трилогії, але у нас другу частину просто випустили друком. Опублікували лише «Небеса» і «Апогей». Хоча, може, це і на краще, бо читати далі особливого бажання і немає вже.
Задум – цікавий. Штучний інтелект, IoT тощо стають нашою реальністю, з кожним новим днем все більше поширюються на нові сфери життя. Це вже не майбутнє, а сьогодення. Екоактивісти, а-ля специфічні комьюніті існують зараз, а не у 2045.
Це точно не той жанр, як його позиціонує автор. Трошки детективу, трошки трилеру, трошки роману – всього по трошки, але не того, що треба.
Книга стала для мене прикладом літератури молодих авторів, що ще не визначилися із напрямком своєї творчості. Можливо, я помиляюсь… Сподіваюсь на це.