Сара Маас

50% дуже нудно, настільки, що читала вже на характері
30% просто нудно😅
20% читаєш захлинаючись
З позитивного, нарешті Селена знаходить опору в собі, а не в кожному першому хлопці, що потрапив під руку, і цікаво розкривається світ зі стародавньою магією і її створіннями. Поки думаю чи буду читати наступну частину.

Просто найкраще фентезі яке я читала (особисто для мене) свій читацький шлях почала недавно, не можу сказати що прочитала багато, але ця книга мене захопила з перших сторінок,

Хтось каже що ця частина затягнута, але вона нас переносить в цей світ який там описується, для мене було дуже цікаво

Герої добре описані, для мене на даний час найкраще РОМЕНТЕЗІ!!!

7/10

Ця книга значно краща за попередню. Оповідання стає об’ємнішим, герої ґрунтовнішими, хоча питань до Селени все одно багато, вона не послідовна. Від дівчинки в рюшах до холоднокровної вбивці один кліп і ніколи не відомо, хто з цих двох її особистостей зіграє наступної миті. На саме таку кінцівку були натяки ще в першій частині, то ж вона стала передбачуваною, але не зіпсувала загальних вражень, читати було цікаво. Думаю, далі буде значно краще розкрито світоустрій, багато відкритих питань. Стосовно улюбленої персонажем — це Кальтена, хоч вона і з’являлась всього на парі сторінок

Я щойно дочитала цю книгу. Буквально п’ять хвилин тому. І поки намагаюся зібратися з думками, в голові тільки одне: «Боже! Боже! Боже! Це неймовірно! Та невже?! Де продовження?! Чому воно досі не в моїх руках?!» 😭💥
Останні 15 сторінок – це була справжня емоційна гірка: сльози, соплі, усмішка і зловісне хихотіння...
📖 730 сторінок за 5 днів – Я просто не могла відірватися! Особливо коли твій основний графік читання – після 21:00 🌃
Вже хочеться перечитати її ще раз, неквапливо, смакуючи 🤤
✨ Мене не дратувала в цій книзі жодна деталь! Тут є абсолютно все, що я хотіла б прочитати, все, що я хотіла б, щоб персонажі зробили і сказали. Це було ідеально!
Це коханнячко 📖❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥
Після прочитання я по-іншому подивилася на першу частину – вона заграла новими фарбами!

Я прочитала початок книги ще в огляді на інтернет-магазині – перші 15 сторінок зачепили мене настільки, що я одразу захотіла цю книгу!

Після прочитання можу точно сказати: мені сподобалось, і я хочу продовження! 🔥

Найцікавіше, як на мене, починається у другій половині книги. Я навіть не очікувала такого цікавого повороту сюжету, тому не буду спойлерити – це треба прочитати самому!
🌌 Світ книги вражає своєю атмосферою, і я впевнена, що в наступних частинах він відкриється ще більше.
На обкладинці зазначено, що це новий погляд на казку «Красуня і Чудовисько», і, мабуть, саме це створило певні очікування в моїй голові. Я несвідомо порівнювала, і через це деякі моменти видавалися передбачуваними.
Отож, якщо ви ще не читали – раджу не звертати увагу на анотацію і просто зануритися в цю історію! 😉

Фейра та її друзі готуються до великої битви, яка вирішить долю всієї Прифії. Ворог сильний, і кожен крок може стати фатальним. Напруга зростає, інтриги сплітаються, і час робити вибір.
❤️‍🔥
Більшу частину книги йде підготовка, але це лише розпалює інтерес. Фінал – справжній вибух емоцій, вартий всього очікування, є дійсно неочікувані повороти! Третя частина ДШІТ на висоті!

Фейра після жахливих подій у Підгірʼї намагається звикнути до нового життя. Але свобода виявляється складнішою, ніж вона думала, особливо коли Різанд відкриває перед нею зовсім інший світ і правду, яку вона не бачила раніше.

Книга сподобалась навіть більше за першу – більше емоцій, більше глибини в персонажах і дуже гарно розкривається романтична лінія. Фейра тут сильніша, сюжет динамічніший, а світ фейрі ще цікавіший. Прочитала на одному диханні!

Фентезі про Фейру – дівчину, яка вбиває чарівного звіра і змушена жити у світі фейрі. Там вона дізнається, що не все так, як здавалося, і на кону – не лише її життя, а й доля всього світу.

Захопливе, атмосферне фентезі з магією, інтригами й романтикою. Спочатку здавалось звичайною казкою, але далі сюжет затягує, кінець взагалі епічний. Легко читається і тримає до кінця.

Третя книга ДШІТ нарешті розвʼязує всі розпочаті стежини історії, дає нам фінал і епічну битву. Біля 70% книги були доволі спокійні, повільно готуючи нас до останніх 30%, кінцівки, котра була дійсно бурхлива і наповнена подіями. Моєю улюбленою і так залишається друга частина, але ця одразу за нею :)

Це найкращий на мою думку цикл в Сари Маас. Дуже його люблю, тут ідеально все. Головна героїня просто найкраща🥹 Всі персонажі описані просто прекрасно, кожен з них цікавий. Єдине мені не сподобався опис самих змагань, не фінальної дуелі, а саме змагань, хотілось більше деталей і якихось складніших завдань.
З приводу загадкових вбивств, все було доволі очікувано, але гіршою книга через це не стала.

Обережно, спойлери ❗❗

Мені зайшла ця частина. Мене не бісила Неста, у жодній з книг. Я знала, що тут є коріння, чому вона так себе поводить, і це буде розкрито, вона ж не народилася з ножем у руці і кам'яним лицем. І так і виявилось. Сарочка Маас описала як впливає ставлення батьків на майбутне дитини, хоч і мимохіть історії зцілення. Мати ставила на Несту клеймо зверхної принцесси, перед якою всі будут падати на коліна, і вона такою і стала. В мене дуже багато запитань до її мати... Батько ж більше опікувався молодшими сестрами, але не показуючи, Несту ж звісно любив також. Він збагнув це наприкінці 3-й частини, і всеж таки коли запахло жареним, вирішив, показати, що він батько для усіх сестер. Неста зростала у іншій "любові", коли дивилася як живуть сестри відчувала себе інакшою, вона "неправильна". Це породило її ставлення до себе, як до нікчеми, непотрібної, не любимої, яке вона потайки тримала у собі. Сестрам тепло та ласка батька, їй-постав цей світ на коліна, бо мати так "вічувала". Це була її травма, і розуміючи, що це з нею щось не так, вона намагалася зробити боляче іншим, бо їй було боляче

І це все тягнулося до моменту Котла. Автор показала, як на усіх трьох сестер вплинуло перетворення, і для Нести-це була величезна травма. Це було без її волі, а волю вони отримувала завжди. Спочатку Фейра отримані кошти спускала на їх бажанки, і собі тільки крихти залишала, батько був байдужий до їх життя і нічого не робив. І так, якщо поставити себе на її місце кожен переживав би це перетворення по різному. Елейн врешті решт просто змирилася з цим, у Фейри зовсім інша історія, але і вона з цим швидко змиралася і обставини були геть інші.
Нам показали найгірший розвиток подій перетворення у історії Нести. Інфантильність, образ життя, який був після Гайберну-це її спосіб показати, як вона переживає травму, як їй погано. І це ще на забуваємо, що вона і до цього "неправильна" за всіх, і вже корила себе за це. Всі радіють і продовжуть життя, вона не може просто так з цим змиритися. Це розкривається всередині книги. Емері і Гвін такі ж травмовані, як і вона і теж проживають це по різному, вони і стали її ліками і врешті подругами. Мені подобається, що Неста знайшла коло своїх подруг, поза межами кола Фейри, Мор, Лордів та інших. Це взагалі дуже гарно, історія не крутиться навколо тих самих. Та й і ставлення їх до Нести зрозуміло чому було, не дуже, тому вона знайшла тих, які нічого про неї не знали, і дуже боялася, що буде, якщо вона їм це покаже

Кассіан зробив величезну роботу і показав витримку перш за все, бо тільки він бачив, що Неста інша, і вирішення її проблем це не просто побалакати за кавою. Він обрав не шлях кнута, як того усі хотіли, але звісно ж вони цим тільки добра їй бажали, а шлях "я дам тобі простір, час, щоб ти сама зрозуміла, що ти нормальна". Він завжди давав їй вибір. Звісно, з її характером їй потрібно робити виклик. І на тренувальному майданчику це і спрацювало

Я плакала так само на її зізнанні, як колись зізнавався Різенд Фейрі, мені було її шкода і вона була щира тоді, бо її такою зробили, і я знов згадаю мати

До речі, Різенд. Для мене він найкращий чоловік у цій історії, і мені дуже сподобалося його відношення до Нести. Він справжній захисник своєї родини, і навіть до Нести ставився з насторогою до самого кінця. Но моменті коли ми дізналися, що буде поповнення, і є проблеми мені хотілося їх стукнути. Бо планувати-планували, але він же знав, про особливості тіла іллірійців, ну чому все вийшло через одне місце. Пристрасть пристрастю, але це було дуже легковажно. Він банально про це не подумав, коли завжди все доскольнально планував. До Нести. Так, те що він побачив, що було з нею в Котлі вразило його, і він зрозумів, що вона пережила, але відношення свого не змінив, а і кінці подякував так, як справжній чоловік за рятунок найдорожчих

Ця частина показує один із шляхів зцілення, важку, тривалу роботу над собою. Неста зробила важкий вибір, не залишатися у тому багні, де вона опинилася, а змінитися. Сама б не змогла, і Кассіан вплинув на це найбільше, він був першим хто насправді простягнув руку допомоги знаючи як це треба зробити саме для неї

Чесно кажучи, я вже думала що їх історія не буде пов'язана з судженими. Дуже б хотілось побачити, що і без цього можливе кохання до кінця життя, і вони будуть тому прикладом. Але нас до нього повернули. Вони пройшли важкий шлях, обидва уперті, протистоять один одному. І здавалося б, ого, без нього теж можна, але в нас ним таки кинули і як на мене дуже недолуго. Кассіан щось різко згадав наприкінці книги, що відчув його ще з першої зустрічі

Я дуже люблю Сарочку Маас, і сподіваюся на продовження колись. У нас ще Азрієль не розкрит (і щось дуже явні натяки на нього у майбутньому), Елейн, Люсьєн, і що там з Темліном взагалі, він вийде на світ колись? Нам підкинули персонажа Балтазара, і я сподіваюсь це просто вкид був для історії, а він щось значить

Це 4/10. Серединка на половинку, так би мовити.

По-перше, чому майже ніхто не каже про переклад. Перші сторінок десь 150 я весь час об нього спотикалась, вживано багато діалектизмів, чим це обґрунтовано? Що це додає тексту, окрім додатково використання гугла?! При цьому, при всій широті мови, Дорін завжди вродливий, а вбрання Селени завжди нівроку і ніяк інакше😅 знаю, що питання з одруківками наче б то вирішували, але "Вони саме підійшли..." досі зустрічається.

По-друге, Селена точно супергерой з казок. І найрозумніша, і найчуттєвіша, і чоловіки перед нею тануть, най-най-най... Єдине найнебезпечніша асасинка всього Адерлену спить як мале дитя, бо щоб вона прокинулась її буквально треба тормошити.

Поки таке, читається легко і на тому дякую, подивимось що буде далі, бо продовження стоїть на полиці.