✨ Дитячі книги я читаю переважно у грудні-січні.
Певно, всі ми в цей час стаємо більш сентиментальними, згадуємо дитинство, шукаємо те саме відчуття дива та різдвяної магії. Торік зі мною трапилась книжка про Ґрампуса, яку я полюбила всім серцем, в цьому році Жорж видали іншу книгу автора і я одразу ж її замовила.
🪄 Хоч ця історія не спрацювала зі мною так само як торішня, «Лускунчик» все одно отримав від дорослої тьоті 5 зірочок.
🎄Підозрюю, історія не відгукнулась мені так сильно через те, що головний персонаж в Ґрампусі – буркотливе волохате створіння, яке не любить нічого і нікого окрім брюссельської капусти.
Ґрампуса неймовірно дратує Різдво та уся метушня навколо, тож він вирушає в Лапландію (здається) щоб завадити святу. Звісно під час подорожі герой переживає трансформацію і в кінці сам стає затятим шанувальником Різдва. Ну просто котик.
🥠 В цій же історії головні герої – Фріц та Клара (людські діти), які в ніч напередодні Різдва зменшуються до розміру дитячої іграшки та допомагають Лускунчику завадити Мишачому королю Ґорґогцолі викрасти усі солодощі з країни Кондитерри, інакше Санті нічим буде вітати дітей, а якщо Мишачий король ще й вкраде реактивні цукерки для оленів, буде біда.
🌟 До слова, сам Лускунчик як персонаж абсолютно ніякий і особливої ролі в сюжеті не грає, автор використав його образ для впізнаваності та й по всьому.
Найбільше мені не сподобалось, що ближче до кінця історії головний антагоніст, який всю книжку вправно та послідовно виконував свою злодійську роль, вмить розвертається на 180 градусів та вирішує, що він був не правий і треба терміново скасувати всі свої Витівки.
Словом, сатисфакції від покарання злочинця тут не буде.
Так, це дитяча книжка і що ви мені зробите?
🎀 Про хороше.
По-перше, оформлення, самі бачите, ілюстрації чудові, їх я розглядала довше ніж читала текст.
По-друге, власні назви та імена персонажів – чого тільки варті чарівник Драже та чарівниця Анастасія Голландська-Вафля.
По-третє, гумор, подекуди хіхікала над історією та уявляла як персонажі перетинають засніжену долину верхи на чарівній курці.
І наостанок, мені здається, що малюкам буде класно читати цю історію й уявляти себе на місці головних персонажів, я ж для себе обиратиму історії про монстрів чи інших вигаданих істот. Вже придивляюсь до Різдвозавра на наступний рік.
✨ Як висновок. Якщо ви обираєте між історією про Ґрампуса та Лускунчиком, я голосую за перший варіант. Якщо ви читали Ґрампуса, Лускунчик теж хороший, але таки поступається Ґрампусу. Якщо ви не читали жодну історію, то беріть обидві книги, читайте самі, дітям і сміливо даруйте малюкам.
