Нові відгуки

це мила дитяча історія про Ґрампуса, який не любив Різдво. для нього це свято було сповнене печальних і незатишних почуттів. окрім того, він боявся, але замість того, щоб комусь про це сказати, зберігав усі переживання в собі. там вони гуркотіли й шумували, від чого він дедалі більше сердився на все навколо. його ніколи ніхто не обіймав, не товаришував із ним, навіть не розмовляв. єдиним його другом був старий Дрин (палка). але зустрівши Бабусю Ведмедицю, яка навчила його терпінню й доброті; Кульку (кролицю, імʼя їй дав саме він), яка показала, що дружба — це сміливість довіряти; Юніку та Перл, які нагадали, що радість — у дрібницях, навіть у сніжинці чи теплій історії біля вогню. а ще Капітана (птаха), який допоміг йому побачити світ ширшим, ніж його самотня гора й старий Дрин. завдяки їм Ґрампус зрозумів, що Різдво — це не просто день, сповнений традицій, якими він ніколи не міг насолодитися. це момент, коли важливі не подарунки чи яскраві прикраси, а тепло, яке дарують люди навколо. найголовніше — це можливість відкрити своє серце тим, хто готовий розділити з тобою радість свята. і що не всі труднощі треба долати самотужки, що поруч завжди знайдуться ті, хто готовий підтримати.

ви дивились мультфільм "ґрінч"? якщо так, то знайте — ця книга це ніби читати цей мульт. різдвяно, смішно, мило, по-дитячому але не жалкуючи жодної витраченої на цю книгу хвилини. маємо типічного хейтера різдва у вигляді великого ґрампуса, який ненавидить все крім свого светра, капусти та палиці. і передріздвяне (німецьке?) містечко, жителі якого занадто радісні і щасливі, тож ґрампус вигадує злющий план і вирушає у подорож аби скасувати різдво. пригода смішна, на його шляху купа перепон, багато цікавих персонажів і прекрасні ілюстрації. для мене це було дуже по-домашньому, з присмаком новорічного походу у кіно і сімейних посиденьок під великою ковдрою у часи блек-аутів. не кожному дорослому таке сподобається, але якщо шукаєте щось таке легке і різдвяне дітям, то вам до "ґрампуса"

Дитина в захваті. Читає і прибігає переказувати і показує смішні малюнки)

Різдвяні свята — час для магії, тепла й історій, які об’єднують родини біля ялинки. І "Лускунчик і Різдвяні Витівки Мишачого Короля" Алекса Т. Сміта — це саме така історія, що створює справжній різдвяний настрій! Автор вкотре довів свою майстерність у створенні казкових пригод, які однаково захоплюють і дітей, і дорослих. Цього разу ми знайомимось із Кларою, Фріцем Штруделями та їхнім сміливим другом Лускунчиком, які вирушають у небезпечну подорож королівством Кондитерра. Цей чарівний світ наповнений деталями, які викликають усмішку і, звісно ж, апетит. Тож запасайтесь святковими ласощами) Сюжет — це поєднання класичних мотивів "Лускунчика" з новим, унікальним поглядом автора. Замість традиційного протистояння, ми отримуємо насичений пригодами квест з порятунку Різдва. Окрім динамічного сюжету і неймовірних ілюстрацій, книга також містить важливі уроки про дружбу, хоробрість, силу сім’ї і віру в дива. Вона легко стає частиною тих історій, які хочеться перечитувати щороку, відкриваючи для себе щось нове в знайомій казці. Як і попередні книги Алекса Т. Сміта, ця історія написана у форматі адвент-календаря: 24 розділи (та ще половинка!) дозволяють читати по одному щодня у передріздвяний період, додаючи магії очікування свята. Цей формат чудово підходить для створення сімейної традиції вечірніх читань.

✨ Дитячі книги я читаю переважно у грудні-січні.  Певно, всі ми в цей час стаємо більш сентиментальними, згадуємо дитинство, шукаємо те саме відчуття дива та різдвяної магії. Торік зі мною трапилась книжка про Ґрампуса, яку я полюбила всім серцем, в цьому році Жорж видали іншу книгу автора і я одразу ж її замовила.  🪄 Хоч ця історія не спрацювала зі мною так само як торішня, «Лускунчик» все одно отримав від дорослої тьоті 5 зірочок.  🎄Підозрюю, історія не відгукнулась мені так сильно через те, що головний персонаж в Ґрампусі – буркотливе волохате створіння, яке не любить нічого і нікого окрім брюссельської капусти. Ґрампуса неймовірно дратує Різдво та уся метушня навколо, тож він вирушає в Лапландію (здається) щоб завадити святу. Звісно під час подорожі герой переживає трансформацію і в кінці сам стає затятим шанувальником Різдва. Ну просто котик.  🥠 В цій же історії головні герої – Фріц та Клара (людські діти), які в ніч напередодні Різдва зменшуються до розміру дитячої іграшки та допомагають Лускунчику завадити Мишачому королю Ґорґогцолі викрасти усі солодощі з країни Кондитерри, інакше Санті нічим буде вітати дітей, а якщо Мишачий король ще й вкраде реактивні цукерки для оленів, буде біда.  🌟 До слова, сам Лускунчик як персонаж абсолютно ніякий і особливої ролі в сюжеті не грає, автор використав його образ для впізнаваності та й по всьому.  Найбільше мені не сподобалось, що ближче до кінця історії головний антагоніст, який всю книжку вправно та послідовно виконував свою злодійську роль, вмить розвертається на 180 градусів та вирішує, що він був не правий і треба терміново скасувати всі свої Витівки.  Словом, сатисфакції від покарання злочинця тут не буде.  Так, це дитяча книжка і що ви мені зробите? 🎀 Про хороше.  По-перше, оформлення, самі бачите, ілюстрації чудові, їх я розглядала довше ніж читала текст.  По-друге, власні назви та імена персонажів – чого тільки варті чарівник Драже та чарівниця Анастасія Голландська-Вафля.  По-третє, гумор, подекуди хіхікала над історією та уявляла як персонажі перетинають засніжену долину верхи на чарівній курці.  І наостанок, мені здається, що малюкам буде класно читати цю історію й уявляти себе на місці головних персонажів, я ж для себе обиратиму історії про монстрів чи інших вигаданих істот. Вже придивляюсь до Різдвозавра на наступний рік.  ✨ Як висновок. Якщо ви обираєте між історією про Ґрампуса та Лускунчиком, я голосую за перший варіант. Якщо ви читали Ґрампуса, Лускунчик теж хороший, але таки поступається Ґрампусу. Якщо ви не читали жодну історію, то беріть обидві книги, читайте самі, дітям і сміливо даруйте малюкам. 

Дуже класна книга! Читаємо її з моєю 5 річкою! класні жарти та текст, цікаво, смішно та весело!

Запала біла тиша ❄️ І різдвяний настрій повернувся😍 ⠀ "Вінстон і різдвяний лист" - це неймовірно мила та казкова історія про дива та силу Різдва✨✨✨ Та ще й додайте до цього опису справді казкові ілюстрації!😍 ⠀ Ну просто мрія, а не книга! ⠀ До речі ще одна особливість книги - це те, що кожен розділ розділений на день. Тобто тут 25 розділи і читати їх можна починаючи з першого грудня і закінчуючи 25 😁 Це книга адвент-календар і для мене це було трохи незвично, адже раніше я ніколи не читала нічого схожого! ⠀ Читали/бачили колись книги такого формату адвент-календар?🤩 ⠀ А тепер трохи про саму книгу. Мишенятко Вінстон - найменше мишенятко, якого тільки світ бачив, і от одного вечора він серед смітників знаходить красивий, сухенький, м'якенький конверт адресований Санті!😍 ⠀ Виявилося, що хлопчик Олівер так запрацювався, що зовсім забув відправити лист Санті раніше. Але мишенятко рятує ситуацію та вирушає у карколомну подорож доставки листа!😁 ⠀ І з ким він тільки не зустрівся та хто тільки йому не допомагав! І два милі голуби Една та Джордж, і гонорита кішка Пруденс, і щур Едуардо! І ще багато друзів, які завжди готові допомогти мишеняткові. ⠀ Ми читали цю книгу всією сім'єю ввечері і це було дуже атмосферно!💓 Саме розглядування ілюстрацій чого тільки варте) ⠀ "Вінстон" - це така добра і мила історія, яку я раджу читати дітям від 3+ ⠀ Вона не перенагружена важким сенсом та ситуаціями, а просто розповідає про пригоди у дитячому форматі. І мені це неймовірно сподобалося, адже інколи так хочеться почитати чогось такого! Різдвяного!✨ ⠀ Тому щиро прещиро дякую видавництву Жорж за книгу, та рекомендую вам до прочитання!😉

Це книга-адвент, що має завдання на кожний день в очікуванні Різдва. Історія мишенятки Вінстона, який почав згадувати своє дитинство і хоче відшукати когось дуже важливого. Книга сподобалася всій сімʼї, адже історія дуже цікава і захоплююча, важко зупинитися і хочеться пошвидше дізнатися, які пригоди чекають головного героя далі. Після кожної історії потрібно виконати завдання. Вони досить прості та мають детальну інструкцію. Наприклад, намалювати мишу, чи зробити сніговика із ватяних кульок