це мила дитяча історія про Ґрампуса, який не любив Різдво. для нього це свято було сповнене печальних і незатишних почуттів. окрім того, він боявся, але замість того, щоб комусь про це сказати, зберігав усі переживання в собі. там вони гуркотіли й шумували, від чого він дедалі більше сердився на все навколо.
його ніколи ніхто не обіймав, не товаришував із ним, навіть не розмовляв. єдиним його другом був старий Дрин (палка). але зустрівши Бабусю Ведмедицю, яка навчила його терпінню й доброті; Кульку (кролицю, імʼя їй дав саме він), яка показала, що дружба — це сміливість довіряти; Юніку та Перл, які нагадали, що радість — у дрібницях, навіть у сніжинці чи теплій історії біля вогню. а ще Капітана (птаха), який допоміг йому побачити світ ширшим, ніж його самотня гора й старий Дрин.
завдяки їм Ґрампус зрозумів, що Різдво — це не просто день, сповнений традицій, якими він ніколи не міг насолодитися. це момент, коли важливі не подарунки чи яскраві прикраси, а тепло, яке дарують люди навколо. найголовніше — це можливість відкрити своє серце тим, хто готовий розділити з тобою радість свята. і що не всі труднощі треба долати самотужки, що поруч завжди знайдуться ті, хто готовий підтримати.
Анонім
ви дивились мультфільм "ґрінч"? якщо так, то знайте — ця книга це ніби читати цей мульт. різдвяно, смішно, мило, по-дитячому але не жалкуючи жодної витраченої на цю книгу хвилини.
маємо типічного хейтера різдва у вигляді великого ґрампуса, який ненавидить все крім свого светра, капусти та палиці. і передріздвяне (німецьке?) містечко, жителі якого занадто радісні і щасливі, тож ґрампус вигадує злющий план і вирушає у подорож аби скасувати різдво. пригода смішна, на його шляху купа перепон, багато цікавих персонажів і прекрасні ілюстрації.
для мене це було дуже по-домашньому, з присмаком новорічного походу у кіно і сімейних посиденьок під великою ковдрою у часи блек-аутів. не кожному дорослому таке сподобається, але якщо шукаєте щось таке легке і різдвяне дітям, то вам до "ґрампуса"
Анонім
