Стається і не перестає

📖Збірка "стається і не перестає" Галини Крук як шкатулка з прикрасами✨️Тут барочні перли химерних форм, хризопрази, аметисти, мерехтливий стеклярус. Читаєш, мов дивишся у калейдоскоп: достатньо трішки покрутити, на той невидимий міліметр, і манка картинка змінюється✒️

🍆Обкладинка відтінку стиглих баклажанів, золотаве лясе атласної текстури, чорно-білі розкішні портрети поетеси. Естетичне оформлення книги розкішне! А далі – читаєш і шкіра вкривається сирітками:

***
майже всі сни того літа засвічені –
напевно, тому, що не було жодної достатньо темної кімнати

літо неляканих дітей і розбишакуватих батьків,
хто для нас тоді варив повидла і вареники з ягодами?
хто приносив ті ягоди з лісу?
хто вимазував нам губи і зуби чорницею?
хто відбілював наші чуби, доки ми солодко спали
навіть під прицілом сонячних бліків і комариних зумерів?

і – жодної тобі оскоми від садовини,
жодного розладу шлунка від немитої городини,
витертої об сорочку і з'їденої ще по дорозі додому

усі ті поціловані подряпини, про які відразу забувалося,
усі ті врятовані нами кошенята-утопленики,
подальша доля яких виходила за рамки того літа

літо живих, літо не обтяжених досвідом втрати,
літо, з якого не лишилося жодного негативу на пам'ять

📬Ці поезії як листи. Одні хочеться читати під джаз і ожинове вино, інші – розмістити під прес важких книг і перетворити на сухоцвіти, на ще інші – відповісти. Написати курсивом адреси, приклеїти марку з пурпуровим ірисом, торкнутися конверта рукавичками✨️

✒️А далі така особлива поезія "Ars poetica", з котрої вихоплюєш уривок. Аби зацитувати собі подумки в потрібну мить:

"бо тільки любов робить із людини поета
а з поета – людину
тільки любов дозволяє їм зустрітися
і не повбивати одне одного"

🎶Після читання віршів, відчуваєш душу. Вона одягнута в сукню з декольтованою спиною і лелітками, йде на підборах зі шкіряними переплетеними ремінцями. А місто усміхається їй: густо-зеленим заходом, засвіченими кимось зірками, гулом тролейбусів і ще чимось, схожим на аромат шафранів із рук бабусі-продавчині в заквітчаній хустині.

Люблю її вірші. Збірка неймовірна, кожен твір сягає глибини душі🤌💔 Усім, хто ще не знайомий з Крук, раджу почати саме з цієї книжки

Для мене це стало знайомством і водночас відкриттям вже відомої і визнаної авторки, поетки (і не тільки) Галини Крук. Мені сподобалось і вразило.

Кожен вірш - це прозріння читача, який закарбовується в пам'яті. Гостро, влучно, глибоко, але водночас поетично і мелодійно. Кожен знайде щось для себе.

"така вже осінь, що не жить,
чи то пак нежить
зриває все, що зле лежить, на чім залежить
і ти, залежана як річ старої дати, волієш шаф-купе своїх
не покидати
і горло зірване з петель, і вірші — проза..."