Галина Крук

Після передмови Тараса Прохаська чомусь я очікувала стикнутися з якимись особливими вивертами мови та складністю образів у першій збірці прози поетки, але ні, нічого подібного. Напрочуд легко читалася поетична проза Галини Крук. Короткі оповідання, як словесні портрети людей в моменти гострого прояву почуттів: любові до самозабуття, страху, усвідомлення невідворотності втрати, смутку, гризот материнського сумління, провини, надії.

Читаючи цю збірку, я не змогла абстрагуватися від українського сьогодення. Навпаки, як ніколи гостро відчула, наскільки далеким від нас є втрачене мирне буття.
Мирне.
Без комендантської години.
Без повітряних тривог.
Без...
Без багатьох нових реалій, які стали звичними, на жаль.

Здається, тільки в якійсь іншій реальності...
... жінка може брести з коханим нічною вулицею й хвилюватися лише через те, щоб не поламати ноги на бруківці.
... дівчинка переймається, що в сім'ї є тільки ровер з рамою, а вона недостатньо виросла за літо і мусить їздити під рамою. Такі важливі дитячі переживання.
... мама, яка знаходиться на заробітках в Італії, непокоїться, що не може наговоритися з сином, бо зв'язок постійно уривається через поганий інтернет.
... члени середньостатистичної сім'ї, які з'ясовують, чому закінчилася за п'ять днів їжа, закуплена на два тижні, і хто піде в магазин на карантині під час коронавірусу, чим викликають легку сентиментальну усмішку.
Ні, помиляюся, в нашій реальності теж таке може трапитися. Тільки відредаговане війною.

Останні рядки в книзі про людей, які пережили ковідний карантин та вийшли надвір дихати свіжим повітрям та ніжитись сонячним теплом. Актуальні і сприймаються, ніби написані не про коронавірус:
"... кожен знав, що світ тепер ніколи не буде таким, як раніше. І ніхто з них ніколи не буде таким, як раніше."

Для мене ідеальною книгою для відпустки є збірка поезій або оповідань. А саме зараз — "Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання" від видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
Чому поезія? Бо не треба слідкувати за розвитком сюжету, можна просто насолоджуватись короткими образами, які малюють в голові вірші. Моменти кохання, захоплення, розлуки. Можна в будь-яку хвилину перерватись і насолодитись прочитаним.

Ця збірка особлива своєю різноманітністю тем і авторів. Тут ви знайдете поезії, створені такими майстрами та майстринями слова, як Тарас Шевченко, Микола Вороний, Михайль Семенко, Максим Рильський, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна, Олекса Стефанович, Олена Теліга, Дмитро Павличко, Іван Малкович, Юрій Іздрик, Іван Лучук, Сергій Жадан та багатьма іншими. У книзі можна прочитати вірші як відомих і визнаних авторів, так і відкрити для себе нові імена. Кожен знайде щось до свого смаку.

Що стосується оформлення книги, то вона, як завжди, - на висоті! Розкішна тканинна обкладинка з золотим тисненням, закладинка-ляссе, цупкі сторінки і зручний шрифт роблять її надзвичайно привабливою та практичною. Книга заворожує своєю ніжністю і красою.

Ця збірка — справжній скарб для всіх, хто цінує поезію. Вона дозволяє не лише насолоджуватися красивими словами, а й відчути глибину і тонкість почуттів, як бачать їх поети. Кожен зможе знайти в них щось близьке серцю і відкрити для себе нові грані любові та ніжності. Ця книга не лише прикрасить вашу полицю, але й наповнить душу теплом і трепетом чистих почуттів.

Це зворушлива збірка, яка відкриває перед читачем різноманітні грані любові через призму української поезії. Книга об'єднує твори класиків та сучасних авторів, що оспівують почуття кохання в різних його проявах. Це ідеальне видання для тих, хто полюбляє українську літературу та шукає глибокі, емоційні вірші про кохання.

Радію, що в одній книжці зібрано вірші такої великої кількості чудових поетів. Саме завдяки цій антології я відкрила для себе багато прекрасних авторів. Тут вперше прочитала вірш Андрія Любки, раніше була знайома лише з його прозою.

Чуттєві та щемкі, ніжні та грайливі... На різні читацькі вподобання, але усі про кохання. Гарна збірка поезій, яку можна завжди припасувати до подарунка важливій людині.

Красиве видання любовної та часом дуже інтимної лірики.
Збірку спочатку планували, як благодійну колаборацію від видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА і ювелірного бренду Guzema Fine Jewelry до 14 лютого. І усього на 1000 примірників.
Власне спочатку так і вийшло. Збірку можна було отримати за донат від 500 гривень або купуючи прикраси з діамантами у подарунок.
Всі гроші йшли на оперативну допомогу військовим на нулі.

Та ажіотаж і попит був шалений. Наклад розмели, далі на OLX навіть за 20 тис. грн продавали примірник.
Ага, і таке буває)
І ось зробили додрук. Зараз придбати вже легше і не за такі шалені гроші.
Антологію вже традиційно упорядковував Іван Малкович. Як саме казав, що обирав твори від Шевченка до Любки.
Дійсно, в цій збірці найвідоміші і найцікавіші поезії.
Для любителів хітів: знайдете вірш "Вона" (починайте мугикати пісню гурта "Плач Єремії").
"О, панно Інно" теж є.
"Чого являєшся мені у сні". Можна пісенний квест влаштовувати)

А ще тут є вірш, який я чула з дитинства від бабусі, точніше, як вона вже його співала
"Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину... ".

Якщо ще думаєте "чи брати?" - брати)

Це збірка з 11-ти оповідань відомої поетеси Галини Крук, яка цього разу написала коротку прозу, але вийшло теж дуже поетично☺️

Перші оповідки такі інтимні, відверті про почуття, яке неможливо вирвати з серця, хоч воно приносить тільки біль і душевну порожнечу.

Про відчуження, яке приходить після всього, що вже сталося.

Про курортний роман двох людей з непростим досвідом за плечима.

Але вони якраз мене не надто вразили...

І в той момент, коли я вже хотіла відкласти книгу, авторка зачепила мене на міцний гачечок 🎣.

💮Ним🪝стало оповідання "Рибка 🐟", яке розірвало мою душу на шматочки💔 Сподівання головної героїні, її мрії не справдились, залишивши по собі лише пронизливий біль та розпуку. Чи можна відпустити частинку себе, яку вже полюбила всім серцем?

💮А далі була "О паура" про заробітчанку з України, яка там далеко залишила свого маленького сина. "Він виріс, а вона не встигла побути його матір'ю"❤️‍🩹

💮 А ще "Tabula rasa" - про боротьбу за життя, в якій ти не завжди виходиш переможцем. Про онкологію і жаль за останніми обіймами, яким не судилося бути. І тут я пригадала всіх своїх рідних, яких вкрав у мене проклятий рак💔

💮Останні "Карантинні хроніки Марії" змусили мене реготати до сліз🤣Авторка оповідає про перший локдаун, коли замкненими в невеличкій квартирі опинились жінка, чоловік, двійко діток, бабуся і 🐱 Всі ми були в подібній ситуації. І це було дууже непросто)

Насправді, я вражена, як гарно пише ця авторка! Так глибоко, зворушливо, правдиво, часом пронизливо, дуже емоційно. До мурах...

💮"Звісно, вона розуміла, що забагато на себе бере і що всі вони тут Богу душу винні, рідні їй люди. І що вони всі... зі своїми характерами, примхами та внутрішніми конфліктами, мусять кудись виплескувати свої негативні емоції. Марія, можна сказати, свідомо йшла на таку жертву, збираючи весь негатив на себе."

Найпотужніша книга, щоб українською мовою ословити багатовимірне почуття любові. Тут можна знайти зізнання і одкровення, що мережаться з кардинально різних відчуттів стану закоханості. Голоси українських поетів — від Тараса Шевченка до Андрія Любки. Понад 70 імен ювелірно впорядкованих Іваном Малковичем. Якби шукати прикрасу для книжкової полиці – це вона.

Була на презентації цієї чудової збірки, купила книжку і на наступний день прочитала усі вірші і не могла відірватися. Вірші що зігрівають душу, підіймають настрій та відроджують віру.

Не часто купую поетичні збірки, але звернула увагу на "КнигаLove 3.0. Любов, що перемагає" через тематику - кохання! Адже зараз так не вистачає теплих, світлих почуттів у цьому хаосі, ненависті та темряві.

У збірці було зібрано найкращі вірші багатьох українських, сучасних і не тільки, авторів та авторок. Особисто мені найбільше сподобалися вірші Василя Стус, Вікторії Амеліної (прекрасні вірші людини, життя якої забрали росіяни), Ірини Цілик, Оксани Забужко, Ярини Чорногуз, Юрія Іздрика, Павла Вишебаби.

Окремо хочеться відмітити оформлення, воно - прекрасне!
Ця збірка стане чудовим подарунком для ваших коханих, близьких та друзів.

Якщо ви раптом не знаєте яку книжку поставити між "Кобзарем" та "Чорнобилем " на полицю - беріть цю.
⠀
Скажу чесно - було боляче. Моментами плакала від того, скільки ми всі разом пройшли, а потім, які ми: класні, сильні, згуртовані попри все.
⠀
Для себе зрозуміла, що війна породила не тільки біль та смерть, але й потужну сучасну літературу. Її потрібно писати, видавати, купляти, читати і популяризувати.
⠀
"Війну 2022" читати важко. Вона, як глибока рана: досі є і болить.
⠀
Це книжка моя щира рекомендація. Вона - база. Її хочеться процитувати всю.
⠀
Вам не обов'язково читати її зараз. Можна дати собі час і поки відкласти її на полицю до моменту, коли стане трохи легше сприймати війну і цей світ загалом.
⠀
А поки цитати:
⠀
*"Ці дні війни - наче нове літочислення. Час тепер має чіткий відлік з нуля. Точніше, з 4:30 24 лютого. Все, що було до - далека казка. Все, що попереду - невідома невідомість. Важливо - ця мить, що зараз, і безпека".
⠀
*" Моя улюблена наливка тепер м'ятна, на основі корвалдину. Як заморожений конфлікт, є заморожена любов. За ці дні ми позаморожували стосунки з багатьма, з ким через дрібниці були посварені, й писали "як ти?"родичам, з якими спілкувалися лише на свята"
⠀
*"Якось ми з двома подругами, ветеранами війни, пили пиво у мене вдома. "Лікую зараз спину ,- буденно поділилася одна. - Усе думаю, чи наважуся нарешті народити дитину чи доведеться знову вдягати бронежилет .."Ми всі відчували одне й те саме".
⠀
* "І коротка фраза знайомим голосом по той бік слухавки :"Почалося".
⠀