Чорна рада. Хроніка 1663 року

Мій козачий краш із «Чорної ради» стався
І хто б це міг бути?
Кирило Тур — представник юного козацтва у романі-хроніці, який вкотре перечитую і вкотре захоплююся цим класичним твором в українській літературі
Молодість завжди прагне слави, звитяги і самопожертви, тож коли читає Куліша, а на горизонті з'являється Кирило Тур — серце автоматично пропускає удар
Він дикий, харизматичний, сміливий до безумства і настільки непередбачуваний, що за ним хоч у вир, хоч у бій
Маленьким хлоп'ям батько-запорожець вивіз Кирила на Січ, навчивши козацьким законам і моралі
Він виріс впевненим у своїх силах і ніколи нікому не поступався гідністю
Подати руку супротивнику у коханні молодому Шраменку, аби той не провалився в урвище — прошу
Йти рятувати Сомка з темниці, ризикуючи бути впізнаним і страченим ворогами — запросто
Вкрасти кохану з-під носа у батьків, які до останнього не вірили в його "жарти" - не біда
До речі, за козацьким звичаєм, Тур вважав, що для повного щастя вистачить і його любові, а дівчина полюбить вже потім
З часом його любов до Лесі не погасла й не пропала
Він хитрістю рятує її від шлюбу з нелюбом Сомком, але не милує бути йому дружиною
Залишає Лесю на хуторі, даючи право вибору
Є безліч інших цікавих епізодів, які розкривають цього героя в повній мірі
Цього разу перечитуючи роман, я звертала увагу саме на цей образ
Настільки він розкішно прописаний автором, який змалював його виразніше та яскраві навіть за Петра
Цей запорожець подібний до вогню
Такий гарячий, нестримний, іноді небезпечний, але страшенно привабливий
Він не святий
Він бунтар
Він характерник
У ньому — справжня жива пристрасть і шалена воля
На фоні серйозних політичних інтриг і боротьби за гетьманську булаву, Тур — ковток дикого степового повітря
Це точно той персонаж, заради якого перегортаєш сторінку за сторінкою з думкою: «А що ж він утне далі?»
Тож, якщо шукаєте краша з української класики — знайте: Кирило Тур уже давно зайняв моє серце (і, мабуть, не тільки моє)