Золоті голубки

Джозі Андерсон - американка. Її батько дипломат, а мама відома співачка та хіба ж гітлерівцям щось до того є, коли хтось із них єврей.

Арлетт Лярю - француженка, яку після смерті батьків виховувала тітка. Дівчина закохалася в німецького солдата, який, їдучи на фронт, залишив їй маленький подарунок у вигляді вагітності.

Доля покерує так, що двоє дівчат опиняться в одній квартирі й разом працюватимуть на французький рух опору. За блискучу підпільну роботу вони отримають прізвисько Золоті Голубки. Але доля не завжди буває доброю. Одного дня їх заарештовують і везуть до концтабору, де над ув'язненими ставлять досліди. Дівчата дивом лишаються живими й через вісім років виходять на волю з одною метою: знайти і покарати винних у тортурах і смертях невинних людей.

Ця книга про тендітних, але сильних духом, безстрашних, незламних жінок; про світло й темряву, віру й надію, добро і зло, любов і дружбу, відданість і життєствердність. Попри важку тему читається дуже легко через стиль написання. Тож, кому сподобалася "Бузкові дівчата" авторки, цю теж рекомендую. Хочу, щоб переклали й інші твори письменниці.

Історія двох головних героїнь, що працювали Золотими голубками у французькому підпіллі під час Другої світової війни, були заарештовані і попали в табір.
Сама історія описує події 1952 року, час коли головні героїні будують своє життя по новому: Арлет шукає втраченого сина, Джоззі намагається влитись в спокійне життя в США. Кожна з них має спогади, які не зникають.
Історія побудована з нотками детективу, адже Арлет шукає сина, а Джозі лікаря Сноу. Всі ці пошуки помережані спогадами.
Що найважливіше я винесла з цієї історії:
- злочини проти людства не завжди покарані;
- злочинці завжди знайдуть виправдання і ніколи не зміняться;
- використання німецьких вчених США, щоб їх не використала Росія, показує що не все зло покаране, деяке вигідно прикрите.
Ця історія проникнена чуттєвістю.
Вона не залишить байдужими однозначно.

Книга буде цікава любителям історичних романів, детективів.
А також тим, кому сподобались "Бузкові дівчата" авторки.

Як вчасно до мене завітала ця книга. У часи, коли навколо віють сильні вітри напруги та клубочиться людський розпач, життєдайною пігулкою стає саме вона - книга про жіночу слабкість і силу, зневіру та надію, невиправні втрати, які примушують тебе забути, що ти - людина, та промінці світлої надії, що з'являються через вірну дружбу, та відновлюють тебе для життя.

Дві дівчини, дві жінки, дві золоті голубки. Американка Джозі Андерсон та француженка Арлетт Ларю. Перша - напівєврейка, друга - майже німкеня, але це не завадило їм стати найкращими подругами та працювати на Рух Опору. І вони були невловимі, аж допоки одного разу удача на мить не відвернула свого обличчя від них.

І потрапили дівчата у жіночий концтабір, у Kiderzimmer, у якому теж ставили досліди. І на дорослих, і на дітях. Дівчатам майже пощастило і вони вижили. І Джозі, чергова дивна насмішка долі, стала працювати на програму з прихистку та працевлаштування нацистів- науковців.

"Я перевіряю особисті справи шість днів на тиждень. Вивчаю світлини, відділяю простих німецьких солдатів від переконаних гітлерівців, допомагаю ухвалити рішення, кого з гітлерівських науковців можна залучити на нашу програму, шукаю так званих розкаяних злочинців, "дрібних правопорушників".

Але спокійне життя не для наших голубок, то ж вони залучаються до шпигунських ігор, карколомних любовних пригод та пошуків доктора Сноу, який знищив мати Джозі та відібрав сина у Арлетт. Шукають, щоби що..?

Зацікавило? Отож. І весь роман вельми цікавий для прочитання, ми дізнаємося про виховання німців, звичаї концтаборів, Рух Опору, змагання держав-переможниць щодо "корисних" злочинців. І найголовніше, щось мені підказує, що пригоди голубок на цьому не закінчуються)