Золоті голубки

Як вчасно до мене завітала ця книга. У часи, коли навколо віють сильні вітри напруги та клубочиться людський розпач, життєдайною пігулкою стає саме вона - книга про жіночу слабкість і силу, зневіру та надію, невиправні втрати, які примушують тебе забути, що ти - людина, та промінці світлої надії, що з'являються через вірну дружбу, та відновлюють тебе для життя.

Дві дівчини, дві жінки, дві золоті голубки. Американка Джозі Андерсон та француженка Арлетт Ларю. Перша - напівєврейка, друга - майже німкеня, але це не завадило їм стати найкращими подругами та працювати на Рух Опору. І вони були невловимі, аж допоки одного разу удача на мить не відвернула свого обличчя від них.

І потрапили дівчата у жіночий концтабір, у Kiderzimmer, у якому теж ставили досліди. І на дорослих, і на дітях. Дівчатам майже пощастило і вони вижили. І Джозі, чергова дивна насмішка долі, стала працювати на програму з прихистку та працевлаштування нацистів- науковців.

"Я перевіряю особисті справи шість днів на тиждень. Вивчаю світлини, відділяю простих німецьких солдатів від переконаних гітлерівців, допомагаю ухвалити рішення, кого з гітлерівських науковців можна залучити на нашу програму, шукаю так званих розкаяних злочинців, "дрібних правопорушників".

Але спокійне життя не для наших голубок, то ж вони залучаються до шпигунських ігор, карколомних любовних пригод та пошуків доктора Сноу, який знищив мати Джозі та відібрав сина у Арлетт. Шукають, щоби що..?

Зацікавило? Отож. І весь роман вельми цікавий для прочитання, ми дізнаємося про виховання німців, звичаї концтаборів, Рух Опору, змагання держав-переможниць щодо "корисних" злочинців. І найголовніше, щось мені підказує, що пригоди голубок на цьому не закінчуються)

«Дівчина має відповідати двом критеріям: бути ким хоче і робити що хоче».⠀

Я свідомо відкладала книгу, бо чесно боялась її читати, я знала на скільки важка і важлива тема розкривається, думала книга зробить мені боляче.⠀
⠀
Але я була здивована яка легка і проста мова авторки, зрозумілі історичні події і постаті, не сухі факти, а діалоги героїв напрочуд живі і яскраві, віриш кожному сказаному слову.⠀
⠀
Історія ведеться в двох часових поясах: 1944-1945 роки та 7 років опісля.⠀
⠀
Територіально події: Франція, США, Німеччина та Французька Гвіана (Північна Америка)⠀
⠀
Головні героїні: дві юні дівчини, які стали шпигунами британської розвідки з серці Франції, звідси така назва.⠀
⠀
Джоззі - американка із єврейський корінням, дочка посла, розумна і здібна, завербована служити руху опору. В пісня воєнні часи віддано працювала, щоб покарати всіх нацистів причетних до знищення невинних.⠀
⠀
Арлетт - француженка, талановита художниця та швея, мати яка все віддасть, щоб знайти сина, якого від неї забрали у таборі. Разом з Джоззі піде на ризик, щоб розкрити злочини лікарів із Равенсбрюка.⠀
⠀
Читаючи, яка доля випала цим двох юним дівчатам на очі навертаються сльози. Багато лиха, знущань, поневірянь вони зазнали в таборі смерті, те що там коїлося з жінками, дітьми на описати словам 🤬🤬🤬
⠀
Вони вижили… Джоззі і Арлетт не змогли стояти осторонь, поки нелюди всіма правдами і неправдами втікають від покарання, переїжджають в інші країни та живуть своє найкраще безтурботне життя.⠀
⠀
Авторка героїв змалювала з багатьох історичних персон, тому читати цікаво і моторошно водночас.⠀
⠀
Пригоди у Французькій Гвіані - як детективний бойовик з двома спецагентами красунями в головній ролі, розвʼязка мене дуже здивувала. А ще книга пахне кавою круасани, модою та новим одягом.⠀
⠀
Я не читала інших творів авторки, але мабуть варто читати і далі. Це був незабутній досвід в сучасних реаліях нашої України.⠀
⠀
«Найяскравіша творчість завжди постає з чогось дуже особистого».⠀
«Кохання згасає, а мода вічна».⠀

Джозі Андерсон - американка. Її батько дипломат, а мама відома співачка та хіба ж гітлерівцям щось до того є, коли хтось із них єврей.

Арлетт Лярю - француженка, яку після смерті батьків виховувала тітка. Дівчина закохалася в німецького солдата, який, їдучи на фронт, залишив їй маленький подарунок у вигляді вагітності.

Доля покерує так, що двоє дівчат опиняться в одній квартирі й разом працюватимуть на французький рух опору. За блискучу підпільну роботу вони отримають прізвисько Золоті Голубки. Але доля не завжди буває доброю. Одного дня їх заарештовують і везуть до концтабору, де над ув'язненими ставлять досліди. Дівчата дивом лишаються живими й через вісім років виходять на волю з одною метою: знайти і покарати винних у тортурах і смертях невинних людей.

Ця книга про тендітних, але сильних духом, безстрашних, незламних жінок; про світло й темряву, віру й надію, добро і зло, любов і дружбу, відданість і життєствердність. Попри важку тему читається дуже легко через стиль написання. Тож, кому сподобалася "Бузкові дівчата" авторки, цю теж рекомендую. Хочу, щоб переклали й інші твори письменниці.