Мені сподобалось. Легко читається, прикольні ситуації із життя.
Це збірка коротких оповідань, і обкладинка ввела мене в оману. Бо побачивши усміхненого чоловіка я подумала, що, мабуть, там будуть якісь жартівливі історії, що дарують позитивні емоції та жагу до жит...читати далі →
Коли вийшла екранцізація "Я працюю на цвинтарі", я писала дуууже емоційний пост з посилом "обовʼязково сходіть і подивіться" фільм. Бо там зірвало мої емоційні шлюзи і я змогла випустити усе, що було ...читати далі →
Маленька тоненька книжечка - я думала, що читання буде на годинку-дві, а вона зайняла кілька днів: потрібен був час обдумати, отямитись, заспокоїтись перед новим підходом. "Я працюю на цвинтарі" надто...читати далі →
Павло Паштет Белянський пише короткі, але проникливі історії про життя та смерть очима працівника ритуальних послуг. Павло написав книжку після кількох років роботи на кладовищі — він був співвласником контори з виготовлення пам’ятників. Замальовки про живих і мертвих, про неймовірне кохання й нестерпну дріб’язковість, про образи й прощення нікого не залишають байдужими. Філігранний стиль, щирість, реалістичність оповіді не відпускають читача аж до останньої сторінки.
Збірку покладено в основу фільму «Я працюю на цвинтарі», сценарій до якого написав також Белянський.
Зараз Павло «Паштет» воює в одній з бригад ЗСУ старшим стрільцем штурмової роти.
Нацкешбек
Котолог
