Перехресні стежки

Взяти і дочитати цю книгу за чотири дні - заслуга марафону. Ну дууууже тяжко вона йшла. Переплетення сюжетних ліній, яких аж три: громадсько-політична діяльність адвоката, життя галицького селянства (поч.ХХ ст.) та особисте життя двох закоханих, змусив напружувати мізки і в деяких моментах згадувати про кого йде мова. А зрештою, всередині читання, я забула як звати героїню - бідну, нещасну Регіну. Дуже виразно автор показав тогочасне судочинство та абʼюзивні стосунки у сімʼї. Мене вразило це та заділо за живе.
Що ж ми маємо на сьогоднішній день?

Ділюся цитатами, які лишаться спогадом про цю книгу:
📝«Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини»
📝 «Се мрія мойого щастя,
мрія, яка хоч раз у життю прокидається в кождої людини, і тягне, і манить її кудись високо, в ясні простори»
📝 «- А ви знаєте, нащо пан Біг біду сотворив? — запитав Євгеній.
- Та нащо?
- Аби люди билися з нею»
📝 ««Хорони мене боже від панської карності і людської ненависті» — ввійшло в народну поговірку»
📝 «Виграти справу в суді значило таке саме щастя, як трафити на лотерію; чи справедливо, чи несправедливо виграна справа, про се
питати нікому і в голову не приходило»
📝 «Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? Яке ти маєш право вдоволяти свої примхи і любовні бажання, коли мільйони твойого народу не мають чим вдоволити найконечніших потреб життя? А коли у тебе нема сили волі настільки, щоб зректися всіх своїх приємностей і розкошей, зробитися аскетом і слугою тих бідних та нещасних, коли ти на кождім кроці робиш концесії свойому дорогому «я», то бодай не бреши і не декламуй про якісь віковічні права того «я»!»
📝 «Ні, книжкова освіта ще не дає життєвої освіти. Неписьменний торговець може бути в життєвих справах освіченішим чоловіком від доктора філософії. Життєва освіта, ось в чім річ!»
📝 «Недарма кажуть: жінка, як верба, де її посади, там прийметься. Над чистою водою — то над водою,
а на поганім смітнику — то на смітнику. Вона тут і там буде собі рости, найде собі якесь уподобання»
📝 «Закони, патенти та інтимати були надруковані в великих книгах, мовою чужою і по-зрозумілою для народу; але й суддям вони були здалі тільки на те, щоб їх параграфами прикривати свою самоволю, городити собі з них пліт, що забезпечував би їм безкарність кривдження і визискування народу»