Пташка на долоні

Третя книга в серії, друга в циклі. Цього разу 1917-1918, буремні роки, коли зміни стосувалися не лише держав, але й простих людей. Але на цих руїнах всупереч усьому цвіли квіти кохання

Про що? Про Проскурів, національно-визвольні рухи та про людей, які стояли за усім цим.

Отже, в Проскурові нарешті з'явився український рух. Але не усі українці готові були долучитися до нього. Були такі, як Лаврентій Кішка, поліцейський, яким вертіла його розбитна дружина, були й такі, як фотограф, колишній мореплавець Юрій Юргилевич, який намагався загоїти давні рани, як фізичні, так і душевні. Але були й молоді та завзяті, що почали свою боротьбу.

"...ми всю ніч агітували їх, розказували про історію України, її утиски Росією, багатство держави та переваги її самостійності. Показали їм всіх кандидатів на членів управи і голову. Але в перемозі ми й з тим були не впевнені, тому довелося об’єднуватися з єврейським робітництвом і обіцяти їм одне місце в управі. Буржуазні євреї йшли за росіянами. Верхола ще в залі запропонував об’єднатися з поляками, але ті гордо відмовилися. І даремно — як дійшло до голосування, то виграли ми!"

Але згодом через угоду до міста увійшли австрійські війська, які, хоч і не дозволили більшовикам захопити владу, але й самі почали свої брудні ігри. Тому у місцевих діяло негласне правило не спілкуватися із зайдами.

Коли ж до влади в Києві прийшов гетьман Скоропадський, з авіапошти був вкрадений важливий лист, а сам пілот зник. І яким боком до усього цього медсестра Ксеня, закоханий у неї Юргилевич, таємне товариство? Та чи впорається з офіційним розслідуванням Кішка?

І якщо любовна лінія залишила на душі сум, бо я такого не люблю, то авантюризм героїв дуже потішив. То ж пропоную і вам зануритися у це атмосферне ретро і з'ясувати, що я мала на увазі під "такою" любов'ю.