Ґаннібал. Том 6

Хай там що, Дайґо має твердий намір врятувати дітей, навіть йдучи на шалений ризик. Саме через цю навіженість Дайґо і вважають крутим копом, але чи достатньо цього для успіху?

Поки Аґава, сам-один, поспішає як може, Ґото теж не сидять, склавши руки. Взагалі, насиченість інформацією цього тому просто шалена (попри те, що по сюжетному часу пройшло лиш кілька годин), лиш встигай за всім слідкувати і все осмислювати. 

🔹Дайґо: продовжує боротись навіть з мінімальними шансами на перемогу. Дуже за нього вболіваю.

🔹Кейсуке: намагається діяти обережно і виважено, поєднуючи вірність родині з прагненням змінити її. Але одного бажання ніколи не достатньо. Чи зважиться він на рішучі кроки? Ще й новина від Суміре Кано його просто приголомшила 😲.

🔹Йосуке: також опинився в непростому становищі, але від нього мабуть найменше чого залежить.

🔹Сільський голова (Ґото!): здивував відвертістю. Чи це лиш чергова гра?

🔹Поліція: нарешті витягла голову з піску й вирішила підключитися. Та чи не запізно?

🔹Ґін Ґото: те, що вона була ще тою мерзотою, уже давно відомо. Але щоб настільки?! 😱

🔹Ай Ґото: ось історія цієї жінки настільки приголомшила, що я й досі намагаюся її осягнути. Як так? Ну як? 😨

Я в шоці після прочитання цього тому… концентрація інформації, напруга, драматизм, розкриття жахливих таємниць минулого і наче вже ось усе вирішиться… Але ж це ще навіть не середина серії 😳.

До речі, помітила, що з кожним томом малюнок мені все більше починає подобатися. Неймовірна експресія!