Все літо наче ніч одна. 100 оповідань. Том 2. Книга 2

Розпочну з того, що я чомусь побоювалась братись за книги цього автора. Раніше читала лише оповідання "Усмішка", яке справило на мене дивне враження.
Але цього разу я зважилась!Це збірник оповідань( їх тут аж сотня) в двох томах. Я взяла другий через неуважність 😁.

Оповідання є різних жанрів: містичні, горорні, психологічні, фентезійні, ліричні, фантастичні. Далеко не всі оповідки мене захопили, деякі пройшли повз, але ті, що зачепили, вразили в самісіньке серце. Глибокі, філософські, в них багато роздумів про сенс життя, його швидкоплинність.Читаючи, я неочікувано натрапляла на такі неймовірні одкровення, які захоплювали мої думки і проникали в душу.

Про що вони?
🔆Про самотніх людей-привидів, які бродять поміж нас, але ми їх вперто не помічаємо;
🔆Про те, що коли в нас вірять, то ми здатні творити чудеса;
🔆Про машину часу, яка може повернути нас у минуле, повне радості та веселощів;
🔆Про те, що перед тим, як когось прощати, мусимо найперше пробачити собі;
🔆Про самотність, яку часом відчуваєш через байдужість близької людини;
🔆Про те, що муштра - не найкращий спосіб виховання дітей;
🔆Про шанс сказати найважливіші слова своїм померлим родичам;
🔆Про те, що найжахливішими драконами на землі є все ж таки люди.
Ці оповідання викликали в мене зачудування, смуток, співчуття, змушували сміятись і щиро плакати.

Вважаю своє знайомство з творчістю автора досить вдалим! Вкотре переконуюсь, що треба бути відкритішим до чогось нового і незвичного, бо саме так можна натрапити на щось дуже особливе😊

Перший том читала минулого року, другий - цьогоріч. У кожному по 50 оповідань. Знову таки, вважаю, що це забагато)

Читається нелегко, адже кожне оповідання, фантастичне воно чи містичне, має свою ідею, завуальовані думки та ідеї, спонукає на роздуми. Прочитати, як легке чтиво, у мене не вийшло, а ось поміркувати - є над чим.

"Я бував тут задовго до того, як ви народилися. Я ходив тут, коли все це було звичайними луками. Зривався вітер - і ними бігли хвилі. Понад тридцять років я спостерігав, як усе тут зростало, аж доки не перетворилося на цілий світ. Я жив цим. Добре жив. Тепер цей світ для мене справжній."

Автор чітко виступає за розумний політичний лад у світі, є захисником людяності та гідності. У збірці переважають дещо песимістичні настрої, на те вона і ніч, а мені хочеться прочитати його "денні оповідання". А ви читали?

Вважаю, що читати треба дозовано. Для поціновувачів класики.