Loading...

Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші

RDT оцінка
9.0
2
Ваша оцінка
відгуків
1
300 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
300 грн
1
Про книжку
Код товару
108438
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Ілюстрації
Мова
Українська
Кількість сторінок
192
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.293
ISBN
9786171701564
Опис

Щоденник Володимира Вакуленка-К. — болючі й правдиві записи, які вів письменник від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. Аж до викрадення рашистами, неминучість якого усвідомлював, як і те, що в нього мало шансів вижити — бо українець, бо волонтер і активіст, бо має гідність. 

За день до викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: «Коли наші прийдуть — віддаси». 

Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці? 

А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє «курли» ніби чулося: «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!» Володимир Вакуленко-К. До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України. 

Враження читачів
RDT оцінка
9.0
2
Ваша оцінка
відгуків
1
Експерт
10
24.10.2023
Я не знаю, чи можна не читати цю книгу.

Це щоденник вбитого росіянами письменника Володимира Вакуленко. У ньому лише 36 сторінок. Останній запис датовано 21 березня 2022 року. Через декілька днів письменника забрали росіяни і вбили.

У книзі, окрім щоденника, є ще передмова Вікторії Амеліної, яка знайшла щоденник в землі, і говорила, що вона наче в середині нового Розтріляного відродження. І все це читати і знати — це біль. Але водночас це те, без чого не може бути майбутнього. Це пам’ять.

Vivat чудово зробили цю книгу. Неймовірне оформлення, ілюстрації. Завдяки роботі стількох людей я наче почула голос Володимира Вакуленка, наче змогла його хоча б трішки пізнати. А отже, ніколи не забути.

Раджу прочитати всім!