Дівчина у потягу

💎💎💎 У відомому медичному серіалі Доктор Хаус розпочинав встановлювати заплутаний діагноз зі слів "Усі брешуть". Так і в цій книзі, немає жодного героя, який би не приховував своїх таємниць.

➿➿➿ Рейчел через пияцтво втратила чоловіка, але досі його кохає. Щодня вона їздить потягом з передмістя до Лондона і назад повз будинок, де живе її колишній з новою дружиною, Анною. Та погляд жінки привертають не вони, а пара з сусіднього будинку. Хто вони? Як їх звуть? Чим займаються? Рейчел подобається за ними спостерігати, їхнє життя здається ідеальним... Вона вигадує цим двом імена, професії, фантазує - це допомагає їй відволіктися від свого нікчемного буття. Аж одного ранку вона бачить, як щаслива білявка цілується з іншим. А наступного вечора зникає... Жінка вважає себе причетною, але через провалини у пам'яті, нічого не може згадати.

💢💢💢 Події у книзі відбуваються досить динамічно, "клубок брехні" потихеньку розплутується, кожний виток відкриває нову таємницю когось із героїв, але це ніяк не наближає читача до розв'язки. Час ніби застигає... Ти перегортаєш сторінку за сторінкою, проте досі не знаходиш винного. Під підозру потрапляють усі...

Мені книга дуже сподобалась! Кажуть, що вона схожа до "Зниклої" Джилліан Флінн. Але для мене вона НАБАГАТО КРАЩА! Ця книга дуже цікава і напружена. Спочатку я думала, що ця книга просто про дівчину, яка їде в потязі і фантазує про інших людей, але все було більш інтригуюче, ніж я могла собі уявити. Дуже цікавий трилер!

Чим мені сподобалась ця книга?
- Розповідь ведеться від імені трьох жінок(автор чудово передала думки кожної).
- Негідники представлені в образі трьох чоловіків (один-головний, другий - не очікувано став негідником, третій- не був негідником, якби зберігав дистанцію з пацієнтами)
- Майстерно переданий образ кожної жінки.
- Починаєш співпереживати Рейчел і вболівати за неї у боротьбі з алкоголізмом.
- Підозрювала всіх і кожного в скоєному і не могла на 100% бути впевненою на рахунок головного негідника.
- Привабливий світ фантазій Рейчел, її вміння придумувати історії зовсім незнайомих людей.
- Холоднокровність останніх сцен в будинку, коли герої спокійно сидять і смакують кавою, проте всі знають, що вони сидять із вбивцею.
- Співчуття до Рейчел реальність якої була брехливою, а вона завжди була безневинною.

Я може ще довго перелічувати моменти книги, які мені дуже сподобались, але краще біжіть скоріше знайомитись із цією інтригуючою історією.
Це перша книга за довгий час, яка дійсно сколихнула мою буденність і затягнула в "детективний" світ.

Років 5 назад я читала цю історію, і тоді, мабуть, я читала мало трилерів і ця книга мені була на 5/5. І ось зараз я так хотіла її прочитати, що забула головне правило😂 не перечитувати книги, які дуже сподобалися.

Задумка супер🔥Але головна героїня це жах. Ми всю книгу намагаємося зрозуміти, що ж памʼятає ця Рейчел, бо вона завжди пʼяна. Ця алкогольна залежність виводила мене з себе, я не люблю таке читати. Коли цього небагато - добре, але на кожній сторінці нам розповідають що і як вона пʼє. Це дуже набридало.

Для мене були більше розкриті другорядні персонажі, ніж сама героїня. Ні каплі їй не співчувала. Вона всіх ідеалізує, а себе постійно жаліє. Думаю, що авторка хотіла показати проблему алкоголізму, але в неї це вийшло погано.

Це щось було схоже більше на детектив, ніж на трилер. Не тримало в напрузі, не хотілося скоріше дізнатися, хто вбивця. Ще з середині вже починаєш розуміти що до чого.
Фінал дійсно цікавий. Хто читає мало трилерів, тому здасться ще й неочікуваним.

А ще по рейтингах це найкраща книга письменниці🫠 Навіть не уявляю, що там в інших.