Пола Гоукінз

Нові відгуки

Років 5 назад я читала цю історію, і тоді, мабуть, я читала мало трилерів і ця книга мені була на 5/5. І ось зараз я так хотіла її прочитати, що забула головне правило😂 не перечитувати книги, які дуже сподобалися. Задумка супер🔥Але головна героїня це жах. Ми всю книгу намагаємося зрозуміти, що ж памʼятає ця Рейчел, бо вона завжди пʼяна. Ця алкогольна залежність виводила мене з себе, я не люблю таке читати. Коли цього небагато - добре, але на кожній сторінці нам розповідають що і як вона пʼє. Це дуже набридало. Для мене були більше розкриті другорядні персонажі, ніж сама героїня. Ні каплі їй не співчувала. Вона всіх ідеалізує, а себе постійно жаліє. Думаю, що авторка хотіла показати проблему алкоголізму, але в неї це вийшло погано. Це щось було схоже більше на детектив, ніж на трилер. Не тримало в напрузі, не хотілося скоріше дізнатися, хто вбивця. Ще з середині вже починаєш розуміти що до чого. Фінал дійсно цікавий. Хто читає мало трилерів, тому здасться ще й неочікуваним. А ще по рейтингах це найкраща книга письменниці🫠 Навіть не уявляю, що там в інших.

Анонім

Бекфорд - маленьке тихе містечко, обплетене легендами та переказами. Через нього протікає річка, там же є Затон Утоплениць - місце, яке забирає "непотрібних жінок". Напередодні Джулс отримує від старшої сестри Нел чергове повідомлення та, як завжди, не відповідає на нього. Згодом Нел знаходять у Затоні мертвою. Джулс змушена приїхати в рідне містечко, з яким пов'язані не найприємніші спогади, щоб забрати племінницю, яку ніколи не бачила. Низка подій наштовхує її на думку, що сестра не втопилася сама, хтось доклав до цього руки. Спочатку читалося важко, багато персонажів і кожен розділ від іншої особи, це трохи заплутувало. Але потім втягнулася і таки стало цікаво. Фінал для мене неочікуваний.

Анонім

💎💎💎 У відомому медичному серіалі Доктор Хаус розпочинав встановлювати заплутаний діагноз зі слів "Усі брешуть". Так і в цій книзі, немає жодного героя, який би не приховував своїх таємниць. ➿➿➿ Рейчел через пияцтво втратила чоловіка, але досі його кохає. Щодня вона їздить потягом з передмістя до Лондона і назад повз будинок, де живе її колишній з новою дружиною, Анною. Та погляд жінки привертають не вони, а пара з сусіднього будинку. Хто вони? Як їх звуть? Чим займаються? Рейчел подобається за ними спостерігати, їхнє життя здається ідеальним... Вона вигадує цим двом імена, професії, фантазує - це допомагає їй відволіктися від свого нікчемного буття. Аж одного ранку вона бачить, як щаслива білявка цілується з іншим. А наступного вечора зникає... Жінка вважає себе причетною, але через провалини у пам'яті, нічого не може згадати. 💢💢💢 Події у книзі відбуваються досить динамічно, "клубок брехні" потихеньку розплутується, кожний виток відкриває нову таємницю когось із героїв, але це ніяк не наближає читача до розв'язки. Час ніби застигає... Ти перегортаєш сторінку за сторінкою, проте досі не знаходиш винного. Під підозру потрапляють усі...

Анонім