Марина

Уже з перших сторінок я відчула атмосферу таємничості, чогось містичного і страшного. Як раз таке, як я люблю, тому книга відразу мене захопила.
⠀
Прочитала її буквально за день. Історія дуже хороша.
⠀
Події відбуваються переважно восени 1980 року в Барселоні. Оскар, який навчається в інтернаті, одного разу зустрічається із Мариною. Дівчина веде хлопця на кладовище, де розповідає про жінку, яка ховає обличчя під вуаллю. Герої вирішують розкрити її секрет, а маленька таємниця приводить до ще більшої, до жахіть, яким краще бути похованими. Разом із тим таємницю має і Марина, про яку Оскару так чи так, а доведеться також дізнатися.
⠀
Ця книга - це мікс містики, детективу, трилеру. Автор дуже майстерно закрутив сюжет. Спочатку читача наповнює відчуття чогось містичного й таємничого і що далі - то більше воно посилюється. На середині книги мені вже було страшнувато, але в той же час дуже цікаво, адже хотілося дізнатися таємниці, які приховують окремі люди Барселони тих часів.
⠀
Дуже гарна мова у Сафона. Написано від першої особи й книга читається напрочуд легко. Але вона й дуже гарна, адже автор чудово описує атмосферу Барселони, стародавні вулички, покинуті маєтки й театри, нічних примар і постійні зливи, які ще більше нагнітають атмосферу.
⠀
Книжка динамічна й напружена. У мене постійно було відчуття - щось має статися. Вона мені була не простою, адже на тлі детективному розгорталась також і не легка доля Марини, її батька, а також Оскара.
⠀
Для мене ця книга була історією в історії, коли автор розповідає декілька різних історій людей, які поєднуються і приводять до єдиного фіналу.
⠀
Із усіх прочитаних мною книг Сафона - це поки найкраща. До речі, сам автор у передмові зауважив, що ця книга його улюблена з усіх, які він написав на той час.