Що не так з моєю матір'ю

В анотації було зазначено, що книга в списках бестселерів The New York Times. Її рекомендували Washington Post і The USA. В анотації обіцяли захоплюючий трилер, але чи варто вірити цим обіцянкам?

Ешлі Одрейн - канадська письменниця, яка вивчала мистецтво та комунікації в університеті Queen's у Кінгстоні і творче письмо в Університеті Колумбії. До свого літературного дебюту працювала в сфері реклами та медіа. Але проблеми зі здоров’ям молодшої дитини змусили її покинути офісну роботу і згодом зануритись в письменство. Її дебютний роман (про який ми і поговоримо нижче) був опублікований в Канаді в 2021 році і пізніше надрукований в 39 країнах світу, в т.ч в Україні видавництвом КСД.
Історія розгортається навколо сім'ї, де Блайт вагітна своєю першою дитиною. Вона відчуває певний тиск свого чоловіка, який очікує, що вона стане ідеальною матір'ю. Цього хоче головна героїня, бо сама вона мала досить важке дитинство. Коли народжується Вайолет, світ Блайт рушиться, всі очікування були марними. Все не так просто, як здається на перший погляд. Це післяродова депресія? Блайт просто все здається? Але з кожним новим етапом зростання Вайолет з'являються нові та глибші розколи в сімейних стосунках. Чи спроможна Блайт виростити свою доньку і зберегти шлюб, особливо після того, як та проявляє таку агресивну та деструктивну поведінку?

Розкриття історії відбувається трьома сюжетними лініями - історіями трьох поколінь жінок. Книга досліджує теми спадковості, впливу минулого на сімейні зв'язки та внутрішніх демонів материнства. Заставляє задуматися, агресія дитини- це генетично успадковане, наслідок виховання, індивідуальне відхилення дитини чи все взяте разом? Завдяки вправній мові та здатності авторки відтворити внутрішній світ героїні, "The Push" залишає слід, викликаючи роздуми навколо найглибших аспектів сімейного життя і бажання обговорити книгу. Оригінальна назва "The Push" краще відображає суть роману, і на мою думку, він вартий уваги не як трилер, а як майстерно написана драма.

"Материне серце розбивається за її життя мільйон разів".

Ця книга про подружжя, яке вело безтурботний спосіб життя. Блайт не планувала дітей, але поступилася бажанню Фокса, який хотів дитину. З цього моменту ідеальний світ подружжя було зруйнована, бо народилася Вайолет - примхлива дівчинка, яка віддавала перевагу товариству татуся, а матір змушувала почуватись зайвою. Окрім того, виявилось, що Вайолет схильна до жорстокості, яка не вкладається в голові. Блайт страждає, ділиться переживаннями зі своїм чоловіком, але Фокс вважає, що Блайт надто перебільшує та упереджено відноситься до власної доньки.

Я довго думала, чи писати мені відгук на цю книгу...

Розпочнімо з хорошого.

💜Мені сподобався сюжет. Авторка описує чотири покоління жінок: бабусю, маму, Блайт та Вайолет. Читач розуміє, чому ж у цій родині дитина почувалась такою покинутою та непотрібною.
💜Ця книга дуже-дуже відверта. Вона чесно розповідає про роди та те, що чекає на жінку після народження дитини. Читаючи її, я так гостро відчула всю безпорадність Вайолет, згадала себе, виснажену, після безсонних ночей, проведених з моїм первістком.

Те, що не сподобалось.
💔 Я обожнюю психологічні трилери. В них багато особистісних переживань. Та відчай і жахливий біль Блайт я відчувала кожною клітинкою свого тіла. Страждання були такими нестерпними, що різали, наче лезом, мені по серцю.
💔Я не розуміла поведінки Блайт. Вважаю, що вона зробила недостатньо, щоб запобігти цим страшним трагедіям, які сталися: не розібралася зі своїм травматичним досвідом, що родом з дитинства, закривала очі на те, що лежало на поверхні.
💔Фінал у творі відкритий, не доведений до логічного завершення. Я не отримала відповідей на свої питання.
💔Післясмак після прочитання книги дуже гіркий та неприємний. Цей твір мене виснажив, розбив, я почувалась, наче вичавлений 🍋.
Але це лише моя суб'єктивна думка.