36 і 6 котів-рятувальників

Якщо ви не читали попередні історії «36 і 6 котів» то варто почати з них. Хоч сюжетно всі книги незалежні, але саме в першій частині відбувається знайомство з котиками, розповідаються їхні долі та історії виникнення кличок. Ілюстраторка дуже вдало передала характери котиків у малюнках, тож приємно щоразу повертатись до улюблених хвостатих героїв.

У кожній книзі котики знаходять чергові пригоди на свої голови. Вони вже займались танцями, мистецтвом, детективними розслідуваннями, були компаньйонами для літніх людей. А в цій книзі вони стали справжніми рятувальниками: приймають виклики від тих, хто потребує допомоги, приїздять на місце пригоди і намагаються допомогти усім, хто втрапив у безвихідь.

Однак справи йдуть не так добре, як вони сподівались: і порятунок єнота із автомата не отримує відповідної подяки, і наступна справа обертається тим, що коти потрапляють на гачок до банди злих аферистів, які бажають підставити котів і виставати їх перед мешканцями всього міста як злодюжок і брехунів. Ще й під час чергового виклику загадково зникає Коментатор-Чорний кіт. А він мій улюбленець! Коли читала дитині, самій було цікаво, що ж там далі, - справжній дитячий детектив!

Моя донька є справжньою фанаткою котів, тож усі книги про котів ми скуповуємо автоматично і серія про 36 і 6 котів впевнено посіла почесне місце на нашій полиці.

Книга смішна. Одразу початок якось круто і весело починається, коли реп співається.Я можу читати. цю книгу весь день, я прямо поглинаю у цю книгу. Я настільки захоплююсь цією книгою, що коли мене від неї відривають, я можу не одразу зрозуміти де я, тому що всі думки ще у подіях цієї книги. Я запам'ятала історію коли Кутузов хотів попасти в ефір і був в ефірі. Я дуже довго сміялася. Всі коти цієї книги були прикольні але, Кутузов неймовірний. Ще для мене було важливе що ця книга була добра і з позитивним настроєм. Чекаю п'яту частину.

Що може бути цікавіше за пригоди невгамовних котів-друзяк, які в четвертій книзі котячої епопеї вирішують створити рятувальну службу?

Як будь-яка нова організація, їхня служба, спочатку не занадто популярна, обмежується невеликою кількістю викликів. Та всім відомо, що маленьких "нещасть" не буває, і коти-рятувальники стрімголов мчать на допомогу, будучи готовими до будь-якої відповідальності. Щирість і відданість службі робить котів ще популярнішими серед мешканців міста, але цей факт не подобається зловмисникам, які заздрять рятувальникам і всіляко намагаються підставити їх, зводячи наклепи і влаштовуючи засідки. Зникає один із найвідоміших котів - Коментатор. Саме через цю ситуацію ми нарешті дізнаємося, чому ж саме його так звуть і яка травма в дитинстві змушує його ніколи не закривати рот, коментуючи все навколо. До речі, в книзі він стає ще й зіркою телеекрану, розділивши свою славу зі своїм новим другом єнотом Єнотейком, який, виявляється, ще той гризун.

Крім чудової історії, я, як мама, раділа з того, що авторка котячої епопеї звертає увагу на вживання фемінітивів, причому тут яскраво наголошувався цей факт ("фахівцем 101" - "фахівчинею" тут виправлення Баронеси, мудрої кушки, як не крути) та відсторонення від стереотипів типу "хлопчики не плачуть" - у випадку з Коментатором - "... як є така потреба - плач. Хлопці теж плачуть".

До всього, це наша з сином перша книга, на яку ми оформили передзамовлення, і тримати в руках свіженький примірник, який ще не потрапив на полиці книгарень, було дуууже приємно.
Тож з нетерпінням чекатимемо на продовження історії, бо зі слів Єнотейка стало зрозуміло , що продовженню бути)

"Надійні.
Справжні...
Не варто прощатися з ними назавжди"