Ожинова зима

Роман по черзі розповідає про самотню мати Віру Рей та її трирічного сина Деніела, який під час травневої хуртовини 1933 року зник з дому.

Паралельно з цим нам описується життя репортера Клер Олдрідж, котра отримує завдання написати про "ожинову зиму" (пізнє весняне похолодання).

Вона дізнається про викрадення, яке так і залишилось не розкритим, і сподівається дізнатись правду. Виявляється, що в житті цих двох жінок є багато несподіваних паралелей...

Мені неймовірно сподобалась і книжка і те, як пише Сара Джіо! Це дуже легко читається, хоча водночас ви перебуваєте у стані вичікування "що ж станеться далі".

Тепер я хочу прочитати всі її книжки, тим паче вони невеличкі і швидко читаються :3

Головні героїні Віра та Клер. Такі різні і водночас чимось схожі.
Віра жила в Сіеттлі в 1933 році разом зі своїм сином Деніелом. Дуже важкі час, роки Великої Депресії. Жили в бідності, Віра намагалась тягнутися як могла - навіть, інколи ходила на роботу в нічні зміни, а сина залишала самого вдома. І 1 травня 1933 року вночі під час заметілі він зник. Віра не втрачала надії, що він живий, і намагалась його знайти усілякими способами.
Клер-жителька Сіеттла в 2010 році. Працює репортером в газеті. І якраз 2 травня 2010 року був такий самий снігопад. Це явище називають ожиновою зимою. Клер дали завдання - написати в газеті статтю про це явище. Вона натрапила на історію, що під час такого снігопаду багато років тому зник хлопчик. І щоб зацікавити читачів, взяла цю історію за основу сюжету. Але й гадки не мала, що ця історія її дуже зачепить...Клер влаштувала власне розслідування. Історія виявилась дуже заплутаною, але яке здивування було, коли виявилось, що хлопчик, якого вона шукала, був весь час біля неї.
У романі розкриті багато тем. Перша тема - це тема дружби. Незважаючи на бідність, люди могли поділитися один з одним останнім шматком хліба, допомогти один одному, підтримати.
Також жінок в цій книзі об'єднала втрата дітей. Для матері це дуже важко, і кожна намагається змиритися з ситуацією і пережити горе так, як може.
Показане життя різних верств населення і те,як вони намагалися уживатися на світі - для когось це було важко і не зрозуміло, а хтось не бачив різниці у достатках, а звертав увагу на людські якості.
Також поведінка Віри може стати багатьом уроком - можливо, якби вона обговорила своє рішення і дізналась бажання Чарльза, то її доля і доля її сина були іншими, і можливо, можна було уникнути трагедії.
Загалом, книга дуже сподобалась, тримала до останнього, її хотілось читати, хоча подекуди на очі навертались сльози.
Це, однозначно, 10/10.

У цій книзі Сара Джіо майстерно вплітає дві часові лінії – події 1933 року і сучасність. Мати-одиначка у 30-х роках зникає під час бурі, а сучасна журналістка розслідує її зникнення. Історія зворушлива, наповнена болем втрати і силою материнської любові. Ця книга відзначається потужною емоційністю, а її головна тема – надія на відновлення і справедливість.