Демон Проспера. Потойбічник

«Ми, люди, не всі однакові. Хтось виглядає, говорить і поводиться, ніби якесь божество; хтось виглядає, говорить і поводиться, як свиня».

Настільки все заплатуно, що аж сподобалось! Чесно, іноді я таке люблю.

Анотація: Ласкаво просимо до світу, що аж кишить демонами! Світу, що підпорядковується непохитним правилам. Світу, у якому безіменний екзорцист править своє діло... небездоганно: демона вигнано — і байдуже, що станеться з людиною. Проспер Шанцький — людина науки, апологет найчистіших принципів, вихователь першого у світі короля-філософа. А що і майстер Проспер, і княжич під його опікою одержимі, то далі говоритиме хтось із їхніх демонів...

Книга поділена на 2 новели: одна про екзорциста, якому не подобається, що його так називають, та генія Проспера зі своїми тарганами (а може й не з ними) у своїй голові; друга про тяжке життя потойбічників, а точніше демонів.

Я гадала, що, ці дві розповіді — це дві самостійні роботи, але це не так. Якщо заглибитися, то можна побачити, що вони з'єднані між собою, просто оповідання розказуються від різних двох героїв, які уособлюють дві протилежні сторони буття.

«Демон Проспера»: це історія про бездоганного, але реально безсердечного екзорциста, який виганяє демонів з людей без різниці, чи залишиться від тієї хоч щось після процедури очищення. Головний герой — як раз наш екзорцист — потрапляє у ситуацію, в якій був великий ризик самому залишитися без життя, але він усе так хитро-мудро вигадав та розрахував, що йому таланить вийти з води сухим.

«Потойбічник»: існують Вищі плани на світ. Головний герой — у цьому разі це демон — повинен виконувати свої накази, але з'являються ті, хто вирішив зробити свій особистий вищій план, через що ГГ потрапляє у скрутне становище: чи йти йому по першому наказу, чи відступити й дати можливості іншим працювати за другим наказом, але при цьому стаючи дезертиром.

Автор викорисутовує складну, більш зверхню мову, через що книга може бути багатьом незрозумілою. Хоча саме цим вона мені у першу чергу й сподобалась. Також присутньою багато філософських промов, над якими ти можеш довго засісти та свою думку гадати.

«Товариство шукають у пеклі»
⠀
Хочу познайомити вас із цікавою і незвичною історією, яка точно підійде не всім!
Тут ми маємо зухвалого і жорстокого головного героя (антигероя?). Він жахливий, справді, часом абсолютно огидний... і все ж мені він дуже сподобався🙊
Саме в цій книжці я вперше побачила такий крутий прийом: наш анонімний оповідач одночасно виконує роль героя і лиходія. Втрати від його рішень іноді страшенні! Він сприймає свою роботу як «для загального блага»! І тим самим часто шкодить людям.
⠀
Демони в цій історії також максимально незвичні. Вони зовсім не відповідають тим архетипам «легіону Сатани», до яких ми звикли. І саме друга частина книги показує цих створінь «іншими». Кожний з них - це особистість з емоціями і відчуттями, особливо той демон, з яким наш оповідач веде давню ворожнечу.
⠀
Найбільше мені сподобався гумор автора! Я моментами сміялась на всю квартиру❤️
«Демон Проспера» показує нам, що не існує тільки «хорошого» чи «поганого».

Читається дуже легко і, як я зрозуміла, буде продовження! Тому чекаю 🤩

Дивна дивина.

Перша половина книги читалась дуже важко. Нагромадження складносурядних і складнопідрядних конструкцій, іноді в одному реченні, велика кількість синонімів, метафор, обтяжували текст настільки, що губився зміст прочитаного і доводилось перечитувати ще раз.
Думки героя перескакували з однієї теми на іншу і місцями це все здавалось монологом божевільного.І не дарма....

Книга поділена на дві розповіді.
Власне Демон Проспера і Потойбічник.

Першу части треба було просто перетерпіти. Вона, звичайно, потрібна, але - перетерпіти.
А от друга - Потойбічник, захопив мене настільки, що відірватись було неможливо. Біблійна тематика, панібратськість з Богом, зухвале трактування ангельських мотивів і історії створення світу, іронічне зображення церкви, загравання з поняттями добра і зла. О, це було прекрасно.
Це було дуже тонко.
Дві частини книги стають як пазл, показуючи всю історію, весь План.

Ця книга, мабуть, не про поверхневу мораль, вона дещо глибша. Місцями мені було аж неприємно від усвідомлення того, що автор хоче донести. Але і такий вихід за стандартні рамки потрібен.

Якщо ви любите "Добрі знамення", вам сподобається ця книга. Принаймні друга її частина.

В цілому, я залишилась у захваті. Можливо з часом навіть перечитаю, бо цю книгу можна смакувати.