Григорій Квітка-Основ’яненко

«От такий-то був у нас у Конотопі писар, отсей Прокіп Ригорович Пістряк;
⠀
так як стане він з паном сотником Забрьохою розмовляти, так ви тільки слухайте, а вже чи второпаєте що, не знаю, бо він у нас чоловік з ученою головою, говоре так, що і з десятьма простими головами не розжуєш».
⠀
Григорій Квітка-Основʼяненко
«Конотопська відьма»
⠀
📚видавництво: Віват
📑кількість сторінок: 364
📋жанр: сатирично-фантастична повість
💔моє захоплення книгою: 10/10
⠀
сама книжечка, яку ви бачите на фото містить в собі 11 повістей та оповідань. але давайте детальніше про повість «Конотопська відьма».
⠀
я вгадала з книгою на всі 100%, бо і посміялася з нею, і мала про що подумати - рішення топити жінок і вважати їх відьмами, тому що ти ображений чоловік, певно далося людині прекрасною ідеєю🤭
⠀
тут переплітаються і побутові епізоди з фантастичними, і прагнення будь-яким шляхом збагатитися, і не забуваймо про обовʼязок перед суспільством. але памʼятаймо і про ворожіння та святу віру в Бога і щирість у взаєминах між людьми.
⠀
хоча, для мене, то такий контраст - вірити в Бога і вірити в відьом🤭
⠀
динамічний сюжет, неочікуваний поворот (бо я не памʼятаю подробиць з тих далеких шкільних часів) і збереження слобожанської говірки, що стало заключним елементом, бо саме ті архаїзми допомогли мені поринути в життя і побут українського панства кінця XVIII століття 🥹
⠀
в кінці книги на мене чекали примітки до повісті - пояснення багатьох моментів, в тому числі й висловів та афоризмів. але найбільше, що мені сподобалося - це пояснення слів🤭 бо не кожного дня я використовую слова убо, гризь, виспрь 🙌🏻
⠀
і так, я відсканувала QR-код і прослухала фрагмент «Конотопської відьми» для більшого уявлення про оповідача🥹
⠀

Збірка «Фіолетова тінь» — це різноманіття історій про потойбічне, створених українськими авторами-класиками з різними стилями та підходами. Чорти, сутності та інші загадкові створіння стали центральними героями цієї антології, що пропонує читачеві подорож у темні куточки фантазії.

Попри майстерність окремих авторів і оригінальні ідеї, книга читалася важко. Деякі історії вражають, змушують затамувати подих чи навіть усміхнутися, але інші виявилися менш цікавими та залишили відчуття певної затягнутості.

Неоднорідність вражень від оповідань створює відчуття, ніби темп книги постійно змінюється — від інтриги до бажання просто перегорнути сторінку.
Проте варто відзначити, що сильні сторони збірки все ж є. Це багатство інтерпретацій міфів і легенд, яскраве змалювання образів та спроби зазирнути у суть людських страхів і бажань. Крім того оформлення книги дуже гарне з кольоровими ілюстраціями.

«Фіолетова тінь» — це книга, яка не стане легкою розвагою, проте знайде свого читача серед тих, хто готовий до експериментів і різнобічних емоцій. Вона не ідеальна, але заслуговує на увагу за свою сміливість і тематику.Рекомендую тим, хто готовий до викликів у читанні й не боїться зустрітись із різноманітними тінями нашої уяви.

Особисто мені сподобались оповідання Наталії Кобринської «Рожа», Богдана Лепкого «Кара» інші теж нічого так були, але ці мені дуже сподобались 🔥

Ця добірка – наче ретельно змішане зілля, де кожен інгредієнт відібраний із любов'ю та увагою 💖. Вона складається з текстів українських класиків, які, подібно до майстерних знахарів, додають свої унікальні складові до спільного казана.

Від "Мертвецького Великодня" Григорія Квітки-Основ’яненка, що наповнює нас гіркуватим смаком давніх традицій, до "Кари" Богдана Лепкого, яка додає в напій трохи солодкої розплати. Чим ближче автори до сучасності, тим більш яскравими і насиченими стають ці зілля. Вони пропонують нам не лише зануритися у світ магії, але й побачити, як ця магія відлунює в нашому сьогоденні. "Рожа" Наталії Кобринської, наприклад, додає до цієї суміші трохи терпкого аромату готики, доповнюючи напій, що зачаровує та залишає глибокий слід 🌹. Ця добірка підтверджує багатогранність нашої літератури — від глибокої народної мудрості Григорія Квітки-Основ'яненка до дивовижних образів, створених Галиною Пагутяк.

Перегортаючи сторінку за сторінкою, відчуваєш, як ці твори переплітають реальність із фантазією, вводячи у світ, де магія та повір’я – не просто слова, а частина нашого культурного ДНК. І поки чорт переконує відьму вийти заміж, а дідько розповідає про свої давні пригоди, ти відчуваєш, як тіні минулого огортають тебе, запрошуючи затриматися ще на одну сторінку.

Видавництво створило справжній еліксир із української міфічної прози, і окремо варто відзначити прекрасне оформлення, що підсилює ефект від кожного ковтка цієї книжки 📚✨.

Збірка творів Григорія Квітки-Основ'яненка, до якої увійшли «Конотопська відьма», «Салдатський патрет» і «Маруся», є одним із численних перевидань класики. Але класики багато не буває) Автор, як один із засновників нової української літератури, майстерно зображує побут, вірування та моральні засади українського народу. Кожен твір має свій унікальний тон і стиль, але їх об'єднує глибокий зв’язок із національною культурою та народною мудрістю.

"Конотопська відьма" – це дотепний і гостро сатиричний твір, у якому автор висміює забобонність та легковірність тогочасного суспільства. Сюжет, побудований навколо пошуку відьми конотопським сотником Микитою Забрьохою та його хитрим писарем, наповнений комічними ситуаціями. Автор демонструє, як абсурдність рішень і безглуздість забобонів можуть призвести до катастрофічних наслідків, проте робить це з тонким гумором, що робить твір легким для сприйняття.

"Маруся" вирізняється серед інших творів. Це зворушлива історія чистого кохання дівчини та її обранця, яка завершилася трагічно. Квітка-Основ'яненко показує, як кохання може бути водночас благословенням і нещастям, створюючи атмосферу щирих людських емоцій.

"Салдатський патрет" – коротка гумористична історія про художника, який малює портрет солдата і виставляє його на ярмарку. Цей твір, попри свою простоту, майстерно ілюструє кумедні та абсурдні ситуації. Автор знову використовує сатиру для висміювання людської наївності.

Перевидання класики завжди має велике значення, адже ці твори – не лише частина нашої культурної спадщини, а й важливий інструмент для розуміння минулого і сучасності.

Це унікальне зібрання творів, яке занурює читача у світ української містики, де реальність переплітається з надприродним, а буденність відкриває двері до таємниць і загадок✨. Збірка складається з творів різних авторів, які розкривають багатство української міфології, фольклору та народних вірувань, при цьому демонструючи різні стилістичні підходи до жанру. Збірка залишає після себе сильне враження і бажання ще глибше пізнати таємниці української душі через призму містичних історій. Це видання стане справжньою знахідкою як для шанувальників жанру, так і для тих, хто шукає нові літературні враження.
Рекомендую)

💙Продовжую подорожувати Україною і в наступну мандрівку вирушаю у передмістя Харкова. Книгу обрала з романтичними вібраціями.

💛Як же давно я не читала п'єс! Мабуть, ще зі школи, або принаймні з моменту виходу "Гаррі Поттер і прокляте дитя".

❤️‍🩹У творі відчувається класичний вплив роssії уже з першої сторінки: "малороссийская опера", "действующие лица", кілька речень про декорації та навіть українські імена написані "вєлікім і магучім". Українська - то мова селюків, а от відставний солдат спілкується мовою пушкіна, в якій багато суржика. Звичайно, це все добряче тригерить, особливо останні роки, але мова діалогів жива, щира і багата.

💘Автор висміює алкоголізм, засуджує шлюб по розрахунку, переконує, що жодні корови-вівці-млини не врятують від чоловіка-дурня. Вкотре доводить, що москаль - то в усі часи брехун, балабол і ненадійна людина, навіть якщо і має українське походження. Ну і за класикою жанру кохання все переможе. Як же без цього? Прочитала із задоволенням, а ще задумалася, що давно не була в театрі, ще до ковідних часів... Так захотілося на виставу! А Ви давно були в театрі???

Цінність “Конотопської відьми” абсолютно не в сюжеті.
Хоча і в ньому теж).

Г. Квітка-Основ’яненко - першепроходець літературної української прози.

Сюжет “Конотопськох відьми” не складний. В будь-якому селі завжди знайдуть жінок, яких можна звинуватити у відьмацтві. Але не завжди можна знайти справжню відьму, яка заговір зробить або любов причаклує :).
У повісті Квітка-Основ’яненка і справжню відьму знайшли і профілактику відьмацтва зробили.

Найкраще в книзі - описи побуту та діалоги героїв. Саме через діалоги можна змалювати наших предків. Як одягались, яку освіту мали, що їли та пили. Традиції.

Читати повісті автора необхідно не тільки через художню цінність, а для кращого знання наших традицій та історії.

Нова серія української класики від видавництва "Віват" вражає своєю ошатністю та естетикою. Кольоровий зріз, металізовані ілюстровані вставки - все це робить видання справжньою прикрасою для книжкової полиці. "Конотопська відьма" Г. Квітки-Основ'яненка в цьому виконанні не тільки привертає увагу, а й запрошує зануритися в атмосферу давніх часів, насичену народними віруваннями та забобонами.

Сюжет "Конотопської відьми" розгортається навколо пригод конотопського сотника Микити Уласовича Забрьохи, який шукає відьму, що насилає біди на село. Разом із писарем Пістряком, який мріє зайняти місце сотника, він вдається до різних методів, щоб викрити відьму. Врешті-решт, вони вирішують провести випробування на жінках, що призводить до низки абсурдних ситуацій. якщо втоне, то не відьма, а як випливе, то відьма і треба буде покінчити з нею. Логіка залізна)
Письменник не лише зображає козацтво та селян, але й прагне покепкувати над їхньою забобонністю. Кінцівка також не стала винятком. З одного боку, катюзі по заслузі - Прокіп Ригорович таки отримав своє, а Микита Уласович заплатив за свою нестійкість та повну покірність волі хитруна. Проте автор не може не дати вихід ще одній дозі уїдливості наприкінці твору, коли заявляє, щоті, хто користувався послугами відьми, все одно не мали щастя. Отаке.

Передати атмосферу забобонності тогочасного селянства у автора вийшло чудово. В тексті трапляється величезна кількість старослов'янських слів, які часом було важко прочитати, не те, щоб зрозуміти. Однак у цьому виданні рятує словничок.
Окрім «Конотопської відьми» в книзі є й інші оповідання, але детально на них не зупинятимусь. Додам лиш що дуже сподобалось оповідання «Мертвецький Великдень» - ох, яке моторошне.
Підсумовуючи, "Конотопська відьма" - це саркастична, глузлива історія, що занурює в атмосферу давнього українського села з його забобонами та колоритом.

Дуже драматична історія про кохання між Василем та Марусею. Дівчина з багатої сімʼї, хлопець - бідний. Познайомившись, вони одразу розуміють, що закохалися, отже Василь просить руки Маруся у її батьків, на що отримує відмову.

Однак хлопець не здається, він отримує благословіння батьків коханої, та не довго вони раділи, бо знову розлука, Василю потрібно їхати…

Чи чекатиме його Маруся? Що з ними буде далі? Прочитаєте в повісті.

Капець, яка драматична повість про кохання, що потрапляє в саме серденько, а ще ця книга чудово підійде для читання на вечір💔

За одну лише повість "Конотопська відьма" Григорія Квітку-Основ'яненко будуть пам'ятати і шанувати. А в його доробку ще чимало повістей і романів, частина з яких увійшла в збірку, яку нещодавно видало видавництво "Vivat".

"Конотопська відьма" - це прекрасна суміш фольклору і традицій, сатири і гумору. Всі герої живо описані зі своїми незабутніми характерами: сотник, писар, відьма, паночка та інші. З кожним розділом, з кожним "смутний і невеселий" стає все цікавіше читати і перечитувати. Остання глава з закінченням повісті від автора надто моралізаторська з релігійним нахилом, але треба врахувати час її написання, тому питань у мене не виникло.

Інші короткі повісті в збірці теж були цікаві. В одних повістях, як от "Мертвецький великдень" та "От тобі й скарб" автор застерігає від алкоголю та лінощів, а то візьме нечиста сила. В інших повістях, як от "Пархімове снідання" та "Підбрехач", насміхається над дурістю і неосвіченістю. Найбільше мені сподобались повісті "Салдацький портрет" та "Перекотиполе". В першій повісті маляр привозить намальованого солдата на ярмарок, щоб перевірити наскільки добре зробив. Чудовий опис жвавого ярмарку, різних людей, що підходять до намальованого солдата та з ним спілкуються. А в другій повісті розповідається про справжнього монстра, крадія і вбивцю, якому довго все сходило з рук, поки не видав себе завдяки перекотиполю, бур'яну, якого багато в українських степах.

Це яскравий приклад класичної української літератури, яку приємно і варто перечитувати!

Для подорожей зараз не найкращий час, а от дізнатися більше про рідну країну, про її міста, села, місцевості, довідатися щось нове з історії, культури чи просто із життя людей можна за допомогою книжок. Для своєї першої мандрівки я обрала рідну Сумщину.

🇺🇦 У невеличкому містечку Конотоп головним вважається сотник Микита Уласович Забрьоха, але насправді заправляє всім писар Прокіп Ригорович Пістряк. То порадить по своєму, то напише так, як йому заманеться. От замість того, щоб збирати свою сотню та вести її на Чернігів, ці двоє славних мужів вирішили "важливішими" справами зайнятися, а саме відьом шукати, бо давно дощів не було. Під підозру потрапили ті жінки, які десь, колись, у чомусь та й відмовили писарю. Знайшлася звичайно і справжня відьма, але на те вона й відьма, щоб сухою із води вийти, а за всі свої біди віддячити по повній.

🇺🇦 Соромно признатися, але я досі цей твір не читала, хоча про "конотопських відьом" чув, мабуть, кожен. Читався твір легко, єдине письмова мова була дуже вже вичурна і не зовсім зрозуміла. Чи то й справді вона така була у ті часи, чи то заслуга писаря - хто зна.

🇺🇦 Вразило, що всі персонажі, які чи то за власним бажанням користі, чи за збігом обставин, звернулися по допомогу до відьми, потім же і поплатилися за це. Як не по божій волі - так і пішло все прахом.

В жанрі літератури я дуже люблю фантастику та сатиру. Якісних варіантів на таку тематику не так вже багато. То з чого починати пошуки? Де б знайти таке шалене поєднання, але водночас з присмаком класики? 🤔

Ідеальним варіантом є «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка! 🧙‍♀️🧹
«Смутними та невеселеми…» стали Забрьоха та Пістряк після помсти головної відьми Конотопу - Явдохи. Кожен герой повісті отримав в кінці по заслугам за свої вчинки.
Цікавим є те, що не можна назвати жодного персонажа історії позитивним. Зарозумілість, пиха, хтивість, підлабузництво та багато інших рис характеру тісно сплелися у вигляді букету вад, яким підвладні головні герої повісті.

Споглядаючи за розвитком подій, постійно насолоджуєшся не тільки сюжетом, а й відбірним гумором та майстерністю класика у зображенні певних забобонів та стереотипів тогочасного суспільства.

Нетипова побудова історії та сатиричний сміх на кожній сторінці, не залишить осторонь жодного читача.
Окрема подяка видавництву за популяризацію української класики 🩷. Завдяки сучасним та таким гарним обкладинкам, читати хочеться все більше і більше 🥰.