Насправді, книга виявилася збіркою класичних оповідань.
Якщо коротко про декілька з них, то, "Солдатський портрет" — це історія про людську стійкість і водночас крихкість, про те, як війна перемалює душу людини, залишаючи її з невидимими, але глибокими шрамами.
"Мертвецький Великдень" — це іронічне дзеркало суспільства, де яскраво зображено, як формальність обрядів затьмарює справжню суть віри та, в першу чергу, людяності. Автор влучно висміює лицемірство людей, які живляться забобонами замість духовності. Персонажі яскраві, а мова наповнена українським гумором. Розповідь залишила мені відчуття гіркоти, бо навіть у свято воскресіння люди можуть лишатися духовно мертвими.
Сама повість «Конотопська відьма» залишається актуальною. Теми, які вона розкриває - вічні: суспільна маніпуляція, сила пліток, сміх над людськими слабкостями. Тут автор вказує на небезпеку "стадного інстинкту" та відсутності критичного мислення. Таким чином, ця повість навчає не сприймати життя надто серйозно і завжди ставити під сумнів "очевидне".
«От тобі і скарб» Повчальне гумористичне оповідання про чоловіка, який бажав будь-що знайти скарб. Тут висвітлюється протиставлення богобоязливого селянства і панства, зіпсованого безбожною, на той час, Європою.
Через призму долі Дениса і Трохима у повісті «Перекотиполе» автор розкриває внутрішній світ ГГ — їхній біль, тугу за домом, але й незламність. Їхні мандри — це не лише фізичний рух, а й емоційна подорож: від розпачу до прийняття, від страху до надії.
У оповіданні «Малоросійська биль» Квітка-Основʼяненко вдається до гумористичної та водночас філософської розповіді, де висміює людські вади та вшановує народну мудрість.
Нарис «Головатий» написано на основі родинних спогадів самого автора. Головатий Антон Андрійович був реальною собі людиною, полковим старшиною. І ми знайомимося з його життям, звітами і падіннями, але пізнаємо, насамперед, міцну чоловічу дружбу. #марафонкнигомам