Герман Гессе

Важко надати Гри в бісер об'єктивної оцінки. Тому що вона не те щоб складна, але естетично приваблива Гессівською оповіддю; інтелектуально збагачена минулими епохами. Щоб надати самій Грі в Бісер архізачимості, Гессе задає фантастичний час XXV ст. Це не тільки зроблено, для того, щоб завуальовувати роки ІІ Світової війни, а й показати, яку вагу мала ця гра в часі на протязі багатьох століть. Те що виникло після епохи фейлетонизму (декадансу в мистецтві та й не тільки) спричинило виникнення інтелектуальної гри, яку започаткували музиканти, потім підхопили математики зрештою усі інтелектуали. Це своєрідна утопічна, універсальна мова майбутнього - людства майбутнього. Людства - інтелектуального, якими керують принципи пізнання, навчання та духовних практик. Гра фактично була тотожна вірі. Були у неї свої університети, школи, ордени, дипломатичні представництва. Була і своя країна - утопічна, нейтральна Касталія. Власне Гессівській твір і є фантастичною утопією в реальному (не зовсім) часі. Оповідь ведеться так, ніби читач причетний до тієї Касталії, студент, або ж член ордену чи просто мешканець який знайомиться з Йозефом Кнтехтом - Магістром гри. Його історією, віршами та життєписами. Книга сповнена чудових роздумів, про мистецтво, пошуків себе, істини, та шляху і сенсів буття. На сторінках роману ми знайомимося з цікавими персонажами, з якими Йозеф Кнехт мав приятельські відносини, які спонукали його до власного встановлення та "пробудження". Не без того, у книзі закладена східна філософія, а роман переплітається відсиланнями до інших творів Гессе. Переклад 1978 року Євгена Поповича та Ліни Костенко. З коментарями та вступним словом. Правда, сама якість друку бажає кращого. Ну це не новина для даного видавництва.

Наостанок хотілось би сказати, що Гессе напевно вчергове запропонував читачу - привабливий інтелектуальний аскетизм, він, щоправда, на жаль утопічний, але для багатьох є бажаний. Багато залюбки помінялись місцями з Йозефом Кнехтом, оселились в Касталії, ввели такий спосіб життя. Гессе, як на мене, створив оду - інтелектуалам, науковцям, духівникам, які присвятили своє життя творчій, науковій праці, духовним практикам, філософії, пошукам сенсу буття. Хоч в основі Гри в Бісер закладена музика - читач, може підставити любий інтелектуальний продукт, любу творчу стезю. Також це драма - драма самотності, бо такий шлях, зазвичай передбачає обмеження в мирських утіхах чи навіть щасливому особистому житті. Але це такий шлях - багато годні з цим миритись. Багато в чому цей твір був пророчим, я і зараз в ньому вбачаю новочасову фейлетонову добу тік-тока та поганих трендів занепаду та декадансу. Більш того Гессе задає питання, чи зможе такий утопічний, інтелектуальний світ вистояти в горнилах світової війни? Що для нас є ще актуальнішим в теперішній час.

До чоловіка, який вже довгий час задумується, чи варто жити, потрапляє книжка, головний герой якої наче списаний з нього.
У нього такий же двоїстий характер і він теж називає себе Степовим вовком; він теж освічений, цікавиться давньою літературою і філософією; він відлюдник і мислитель.

І Степовий вовк із книги накладає на себе руки.
Що ж буде із справжнім Степовим вовком?
Хто переможе в ньому: людина чи хижак?

Він починає жити на повну, чи то завдяки книзі, чи завдяки дівчині, яка з'являється нізвідки.
Не питайте мене хто вона і звідки УСЕ знає, бо я й сама цього не зрозуміла. Як і вакханалії наприкінці.

Я не маю претензій до автора, мені було цікаво читати, книга наштовхує на роздуми про життя. Але, на жаль, книга "Степовий вовк" залишилась для мене айсбергом, більша частина якого виявилося для мене захованою.

«Сіддхартха» є глибоким духовним пошук, що розповідає про подорож головного героя до самопізнання та просвітлення. Автор поєднує східну філософію з європейською літературною традицією, створюючи багатошаровий та медитативний текст, який спонукає до роздумів про сенс життя.

Мої стосунки з класикою непрості. Загалом ми ігноримо одне одного, проте не втрачаємо надії знайти хоч щось між нами спільне. І ось ці пошуки цього разу привели мене до "Гри в бісер".

Зазначу, що з Гессе віднедавна я вже знайома. Його "Деміан" та "Сіддхартха" зайшли прекрасно: в міру плавні оповіді, напівмістичні та по-філософськи зарозумілі прочитались на одному диханні. Не хотілось оминати "Гру в бісер", головний набуток німецького автора. Тож...

Гра в бісер - досконалий синтез науки, мистецтва, релігії, що існує в межах ідилічного осередку псевдодержави Касталії.
Будучи оазисом для духовного зростання, а також образом ідеальної країни, Касталія водночас приречена на крах, адже замкнена і концентрована в самій собі.
Її функціонування обмежується матеріальним зовнішнім світом, світським життям мирян, за рахунок праці яких по суті Касталія і тримається.

З цього окреслюються основні ідеї роману - 👉 показати взаємозалежність матеріального та духовного, 👉 спростувати можливість їх окремішньості і 👉 довести думку, що наука, мистецтво і релігія лиш тоді мають сенс, коли синтезуюються на користь зовнішнього світу.

Окрім того, у творі багато й інших мотивів:
▪️Минучість буття, яка сама собою є неминучою.
▪️Знання - не самоціль, а лише інструмент.
Мудрість - не результат, а постійний шлях.
▪️Влада не дарує свободи, а навпаки, вимагає ще більшої строгості і дисципліни до себе.
▪️В релігіях та вченнях немає смислу, якщо вони не служать всезагальному благу, а лише самі собі.

Загалом роман непоганий, проникливий, знову ж таки по-гессівськи медитативний і філософський.
Та чи захочеться мені колись знов зіграти в бісер? Навряд. Хоча цитати переглядатиму - вічноістинні вони тут, всеохопні:

💬 "Істину треба пережити, а не викласти"

💬 "Божественне в тобі, а не в уявленнях і книжках"

💬 "Кожен подальший ступінь - це не крок до волі, а новий обов'язок. Чим більша влада, тим суворіша служба. Чим сильніша особистість, тим неприпустиміша сваволя"

💬 "Німі слова пручалися, як міми,
Летіло все в стрімкому монтажі -
Невічних істин вічні видозміни,
Старих пустель новітні міражі"

Унікальна філософська книга, досить важко читається, змушує думати.

Класичний роман, в якому цікава філософська складова вписана в нехитромудрий сюжет.