Джек Лондон (1876–1916) — це письменник, з ім’ям якого відразу виникають думки про вовків, золоту лихоманку, море й кораблі. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден», «Дочка снігів» і «Місячна долина».

Не став винятком і роман «Морський вовк» — від снігових рівнин Аляски й пригод на Юконі Джек Лондон переміщує своїх героїв у бурхливий океан. Це оповідь про те, як одна «подорож» може в корні змінити долю, про сильних духом і тілом, про морські пригоди, відвагу й романтику. Хоча з романтикою не все так однозначно.

Головний герой — літературний критик Хемфрі Ван-Вейден після корабельної аварії потрапляє на шхуну із похмурою назвою «Привид». Радіти порятунку довелося недовго: капітан судна Вовк Ларсен виявився справжнім деспотом. Усі, хто потрапляє на його шхуну, довічно стають його рабами. Ларсен полонить усіх нібито для роботи на себе та подальшої наживи внаслідок полювання на морських котиків, але насправді йому подобається тримати всіх у страху, знущатися й демонструвати їм свою силу. Багато хто намагався зупинити капітана, але марно. Відчай і страх невидимим туманом оповили злощасну шхуну. Здається, і Хемфрі уготована абияка доля…

Основний лейтмотив роману — це своєрідна філософія Вовка Ларсена, яку він сповідує. Тож чи спіткає він нову філософію життя, чи так і залишиться невблаганним і безжальним звіром, для якого своє життя — велика цінність, а чужі не варті й копійчини.