Сила запитань. Як ефективно комунікувати та переконувати інших

Видання про те, як стати адвокатом свого життя — людиною, яка обстоює те, у що вірить. Як переконати начальника підвищити вас? Як схилити підлітка вибрати інший факультет для вступу? Як підштовхнути людину змінити політичні погляди? Якщо коротко — без примусу й за допомогою правильних запитань. Якщо розгорнуто — краще почитайте Ґауді.

Автор ділиться уроками майже двох десятиліть у залі суду й чотирьох термінів у політиці, особистими історіями і практичними порадами. Він зосереджується на різних типах запитань, щоб отримати певну інформацію, почути бажану відповідь або просто розбурхати емоції. Ґауді розповідає про власні помилки, розмову, що змінила його погляди на кримінальне правосуддя, і про допит Джеймса Комі стосовно Гілларі Клінтон. І все це для того, щоб ви навчилися ставити правильні запитання й досягати бажаного чи компромісного.

Для всіх, хто хоче впевнено висловлюватися, обстоювати свої погляди та впливати на думку інших. Особливо актуально для юристів, політиків, журналістів і піарників.

Відгуки про книгу "Сила запитань"

Якби я обирав когось обстоювати мою позицію, це був би Трей Ґауді — людина, здоровому глузду якої найбільше довіряю. Його аргументи та книжка — авторитет для мене. Лу Гольц, тренер із «Зали слави», автор бестселера «Перемоги, програші й уроки»

Книжка показує, як ставити запитання, щоб достукатися до людей і отримати відповіді, що допоможуть приймати рішення і зробити комунікацію ефективнішою. Шон Генніті, радіо- і телеведучий, автор бестселера «Живи вільно або помри»

Цитати з книжки Трея Ґауді

Нагоди для переконання: від зали суду до власної вітальні

Не треба працювати в суді, щоб захищати інших. Не треба працювати в Конгресі, щоб обстоювати свою думку. Нагод для переконання в нас задосить: від зали суду до власної вітальні, від присяжних до керівництва, від сторони захисту по той бік судової зали до клієнта по той бік робочого столу. Можливостей і потреб шукати не треба — вони на поверхні.

Майстри переконання слухають стільки само, скільки й говорять. Ставлять стільки само запитань, на скільки й відповідають. Запитання — це більше, ніж звичайна передумова для отримання інформації. Правильні запитання правильної миті можуть стати найефективнішим інструментом у вашому арсеналі, коли треба переконати когось у своїй — або чужій — позиції.

У вашому житті будуть інші ситуації й розмови — не як у суді. Але ніколи не зарано подумати, як можна вплинути на оточення, у якому ви живете, працюєте і любите.

Краса і «Сила запитань».

Скажу вам чесно, ну дуже змішані в мене враження залишила ця книга, видана у Наш Формат торік.

🟢З одного боку, достатньо професійно-практичні поради від досвідченого прокурора, який точно знає, як правильно ставити запитання, щоб:

а) отримати відповіді;

б) переконати опонентів (глядачів, присяжних, колег по партії, друзів, що в дощ туризм із наметами — не найкращий вибір весело провести вікенд etc.).

І цими знаннями він ділиться, викладаючи методично стратегію переконання, наводячи приклади й випадки зі свого понад 20-річного прокурорського досвіду.

🔴З іншого боку, як людина автор видався особисто мені нещирим, пихатим, невиправдано пафосним і таким, що суперечить сам собі. 

🔹Ну наприклад. Коли він представляв жінку, яку викрали й ґвалтували, погрожуючи вбивством, кілька днів, то знайшов чим відповісти на спроби адвокатів перекласти вину на жертву. Бо коли викрадач і вже на той час ґвалтівник зупинився на заправці, жінка залишалася сама в машині. Захисники наполягали, що вона мала шанс утекти на тій заправці, а раз ні, то сама винна й то було зі згоди. Тоді наш герой (автор книги) спитав, чи впевнені адвокати, що отих кількох хвилин начебто волі бідолашній жертві, після кількох діб знущань, насилля й погроз убивством, вистачило б на подолання страху й спробу втечі із зачиненої машини.

🔹Натомість, коли дійшла справа до розгляду кейсу судді, який скасував 90% відмов у соціальних виплатах (тобто визнавав виплати такими, що мають бути), то з автора полізло якесь мракобісся. Бо «суддя був впевнений, що жінки, що звертаються у колцентри за допомогою, зазнали насилля, але підтвердити свою впевненість посиланням на якесь дослідження не зміг». 

🔹Або, розповідаючи про те, що факти й тільки факти стоять в ієрархії переконань вище за особисті думки чи враження, він наче забув, що писав на початку книги. А там була ситуація із сенаторкою, що повністю змінила своє ставлення до питання мігрантів не тому, що їй виклали ще пучок залізобетонних фактів, а лише тому, що познайомилась із родиною нелегальних мігрантів і вони запали їй у душу. «Ось так одна емоція переважила все, що вона до цього роками відстоювала», — пише автор і продовжує наполягати, що тільки правильно подані факти можуть переконати вашого опонента у вашій правоті. 😐😐😐

Реально? Чувак, ти щойно із захватом розповів, як сенаторка на 180° змінила думку не від фактів, а під впливом емоції, ти впевнений, що факти рулять? А хочеш іще поржати? Результати виборів в Україні у 2019-му бачив? 😀

☝Але при цьому, попри абсолютно дурнуватий авторський гумор і свою часткову беззмістовність для читачів поза США (ну бо там постійно вигулькують якісь імена сенаторів, котрі мають щось сказати, але не кажуть нічого, або якісь пам’ятні дати, прив’язані до визначних подій у бейсболі, — суцільний білий шум для читача-європейця), книга містить гарний план того, як вибудувати свою стратегію переконання. Адже, як каже автор на початку, нам потрібні ті самі навички, коли йдеться про вбивство, маркетинг чи батьківство, — а саме навички перетягнути на свій бік якомога більше впевнених людей.