Трей Гауді

Краса і "Сила запитань"

Скажу вам чесно, ну дуже змішані в мене враження залишила ця книга.

🟢З одного боку, достатньо професійно-практичні поради від досвідченого прокурора, який точно знає, як правильно ставити запитання, аби:
а) отримати відповіді
б) переконати опонентів (глядачів, присяжних, колег по партії, друзів, що в дощ туризм з наметами — не найкращий вибір весело провести вікенд etc)
І цими знаннями він ділиться, викладаючи методично стратегію переконання, наводячи приклади й випадки зі свого понад 20-річного прокурорського досвіду .

🔴З іншого, особисто як людина він видався мені нещирим, пихатим, невиправдано пафосним і таким, що суперечить сам собі.

🔹Ну наприклад. Коли він захищав жінку, яку викрали і ґвалтували, погрожучи вбивством, кілька днів, то він знайшовся, чим відповісти на спроби адвокатів перекласти вину на жертву. Бо коли викрадач і вже на той час насильник зупинився на заправці, жінка залишалася сама у машині. Адвокати наполягали, що в неї був шанс втекти на тій заправці, а раз ні, то сама винувата і то було зі згоди. То тоді наш герой (автор книги) спитав, чи впевнені адвокати, що отих кількох хвилин начебто волі бідній жертві, після пари діб знущань, насилля та погроз вбивством, вистачило б на подолання страху і спробу втечі з закритої машини.

🔹Натомість, коли дішла справа до розгляду кейсу судді, який скасував 90% відмов у соціальних виплатах (тобто, визнавав виплати такими, що мають бути), то з автора полізло якесь мракобісся. Бо "суддя був впевнений, що жінки, що звертаються у колцентри за допомогою, зазнали насилля, але підтвердити свою впевненість посиланням на якесь дослідження не зміг". Шта? Досліджень він знайти не зміг???

🤡Або, розповідаючи про те, що факти і тільки факти стоять в ієрархії переконань вище за особисті думки чи враження, він наче забув, що писав на початку книги. А там була ситуація із сенаторкою, що повністю змінила своє ставлення до питання мігрантів не тому, що їй виклали ще пучок залізобетонних фактів, а лише тому, що познайомилася із родиною нелегальних мігрантів і вони запали їй в душу. "Ось так одна емоція переважила все, що вона до цього роками відстоювала", - пише автор і продовжує наполягати, що тільки правильно подані факти можуть переконати вашого опонента у вашій правоті. 😐😐😐
Рілі? Чувак, ти тільки що із захватом розповів, як сенаторка на 180° змінила думку не від фактів, а під впливом емоції, ти впевнений, що факти рулять? А хочеш ще поржати? результати виборів в Україні у 2019 бачив? 😀

☝️Але при цьому, попри абсолютно дурацький авторський гумор і свою часткову беззмістовність для читачів поза США (ну бо там постійно вигулькують якісь імена сенаторів, які мають щось сказати, але не кажуть нічого, або якісь пам'ятні дати, прив'язані до визначних подій у бейсболі - суцільний білий шум для мене), книга містить гарний план того, як вибудувати свою стратегію переконання. Адже, як каже автор на початку, нам потрібні ті самі навички, коли йдеться про вбивство, маркетинг чи батьківство - а саме про навички перетягнути на свій бік побільше впевнених людей