Подорож книжки. Від папірусу до кіндла

RDT оцінка
6.7
7
Ваша оцінка
відгуків
4
499 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
499 грн
1
Про товар
Код товару
104286
Видавництво
Рік видання
Вік
16+
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Оригінальна назва
El infinito en un junco de Irene Vallejo
Перекладач
Анна Марховська
Кількість сторінок
464
Формат (мм)
240 x 170
Вага
0.549
ISBN
9786178203122
Опис

Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт. 

Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.

Чим хороша Подорож книжки

  • Написана авторитетною дослідницею, яка глибоко вивчила тему історії книжок. Інформація подана багатою літературною мовою на межі з художнім текстом, тому читачу вона дає не лише цінні й знання, а ще й приносить естетичну насолоду.
  • Переносить нас у культуру стародавніх цивілізацій та розповідає, як «Іліада» та «Одіссея» могли дійти до наших днів або як римським жінкам заборонялося писати книги та оприлюднювати їх.
  • Досліджує народження книг і їхню подорож у часі: від каменю до очерету, від шовку до шкіри та ганчір’я, від дерева аж до світла комп'ютерів.

Цитати з книги

Про книжки, які розпалювали пристрасть:

Книжки відіграють важливу роль і в цій буремній історії. Коли Марк Антоній вважав себе замалим не володарем світу, йому захотілося приголомшити Клеопатру великим подарунком. Він розумів, що від золота, прикрас чи бенкетів у очах його коханки не спалахне подив, адже вона звикла до щоденного марнотратства. Якось у ніч пиятики вона скоїла показово марнотратний вчинок: розчинила в оцті величезну перлину і випила. Тож Марк Антоній обрав такий подарунок, яким Клеопатра не змогла б знехтувати від нудьги: він поклав до її ніг двісті тисяч книжок для Великої бібліотеки. В Александрії книжки розпалювали пристрасть.

Про знищення бібліотек:

Насправді ХХ століття позначилося моторошним книгоборством (бомбардування бібліотек під час обох світових війн, багаття нацистів, цензорські політичні режими, Культурна революція в Китаї, радянські чистки, полювання на відьом, диктатура у Європі й Латинській Америці, спалені чи розбомблені книгарні, тоталітаризм, апартеїд, месіанство деяких лідерів, фундаменталізм, Талібан чи фетва проти Салмана Рушді, та інші підпункти цієї катастрофи). А ХХІ століття почалося з розкрадання — не без потурання з боку армії США — музеїв і бібліотек в Іраку, де світ уперше змалювали за допомогою писемності.

Про класичні твори, які залишаються актуальними донині:

Класика добре вміє виживати. Ультрасучасною мовою соціальних мереж можна було б сказати, що її сила — чи то багатство, за цензовою термінологією, — вимірюється кількістю підписників. Це книжки, які приваблюють нових читачів сто, двісті, дві тисячі років після своєї появи. Вони маневрують поміж різних уподобань, менталітетів, політичних переконань; революцій, змін циклів, відірваності нових поколінь. І на цьому шляху, де загубитися було б дуже легко, вони потрапляють у всесвіт інших авторів, на яких впливають. Вони й далі виходять на сцени світових театрів, їх адаптують мовою кіно і показують по телебаченню, вони навіть скинули з себе палітурку й чорнила, щоб стати вогниками в інтернеті. Кожна нова форма висловлення — реклама, манга, реп, комп’ютерні ігри — привласнює і переорієнтовує ці книжки.

Враження читачів
RDT оцінка
6.7
7
Ваша оцінка
відгуків
4
5
27.03.2025
Почну з того, що авторка в тексті згадує письменників та твори країни-терориста, що мені особисто дуже неприємно, зараз такий час, що реакція на російську мову та на росіян викликає тільки негативні емоції і ріже очі та слух, в якому контексті це б не звучало. Щодо самої книжки, я очікувала, що текст буде про шлях створення книжки, а виявилось, що книжка більше про історію Стародавнього Єгипту, Александрії, Античної Греції, про правителів цих країн, їх вподобання та захоплення, про війни і побут тих часів. І хоч і одразу впадає в око, що авторка проробила дуже велику роботу, опрацювала багато матеріалів, але все одно в книжці занадто багато її особистих припущень і уроків історії, що не пов’язані з створенням книги. Є розчарування, бо тематика тексту не відповідає назві, я не розумію всіх премій та регалій авторці за цю книжку, взагалі, а від тексту я або засинала або думала про своє, на стільки воно мені не заходило. Але в той же час я не хочу знецінювати працю авторки, редактора та команди, тому що авторка дійсно дуже-дуже багато опрацювала матеріалу для написання книги, і я все ж декілька цікавих фактів взяла для себе, і команда проробила дуже велику роботу, але не моє, взагалі не моє.
5
03.05.2025
Я часто купую книжки за обкладинкою. І іноді вони мене розчаровують. Цю книжку я купив за назвою. І знову розчарування. Я вважав, що це буде щось на кшталт історії розвитку книгодрукування, книги як речі, а отримав історію літератури. Іноді авторка тут дійсно включала елементи історії книжки, але їх було дуже мало, добре якщо відсотків 5 назбирається. Також хочу зазначити, що часовий проміжок, який охоплює ця книжка, також не відповідає назві. Події тут відбуваються лише в часи античності.
Читати мені було нудно. Книжка абсолютно не тримала уваги.
Експерт Readeat
9
18.07.2024
"У буремному світі купівля книжок - це пошук рівноваги на краю прірви"

Це подорож триває так довго. На щастя.
Від глиняних табличок до папірусу, пергаменту, друкарського верстату, паперових книжок і книжок електронних.
Але це не лише про книжку як матеріальний предмет. Це про літературу.
Про міфи, історію, поетів і драматургів, учителів і завойовників.

Читати Вальєхо це як розмовляти з гарно освіченою подружкою, яка перестрибує з теми на тему, одне зачіпається за інше, і ти ось щойно чула про спалення Александрійської бібліотеки, а тут вже дізнаєшся про спалені нацистами книжки і демонстративне спалення Корану пастором Джонсом у річницю теракту 11 вересня. І все цікаво. Тут ти киваєш "так, так, ефект Вертера, знаю", а вже за мить "про це я ще не чула".

Можливо, моя любов до цієї книжки пояснюється ще й любов'ю до античності, бо саме про цю епоху у книжці дуже багато. А можливо чарівним стилем викладу. Чи розсипом нової інформації, серед якої так приємно знаходити знайоме.

Мистецтво літератури не існує відокремлено, і у книжці багато ниточок зв'язку з історією, театром, фільмами і т.д.

Авторка залишає за собою право на гіпотези; часом додає легкої іронії.

Зрештою, чи є книголюби, які не люблять книжок про книжки?