Якщо подивитись на назву книги українською (як це зробила я), складається враження, що в своїй роботі Ірене Вальєхо плавно розповідає про винайдення книги від її витоків (папірусу, глиняних дощечок, …) до форми, в якій ми бачимо її зараз (пейпербеки, тверді палітурки, електронні книги, аудіокниги). Не скажу, що згадок про це все в книзі немає, але співвідношення «давнина : сьогодення» десь приблизно 99:1. Назва книги дуже вдало ввела мене в оману. Та орієнтуватись потрібно було на назву оригінальну. А вони суттєво відрізняються. Що в результаті я отримала? Історію Древньої Греції та Риму, дуже багато інформації про Александрійську бібліотеку, ще трохи історії, чимало відгалужень на дивні не пов’язані або пов’язані дуже опосередковано з історією виникнення книги теми (на кшталт, «а давайте я вам переповім тут певний міф») і всього декілька згадок про часи більш сучасні. Отже, «Від папірусу до кіндла» дуже перебільшена сентенція. Насправді на сторінці 270, ба навіть 400 ми все ще знаходимось в Античності, заледве переступивши межу «до н.е. – н.е» декілька разів. Згадки ж про сучасність радше побіжні й не дуже структуровані. Можу виділити декілька позитивних моментів Авторка частенько акцентує увагу на історіях жінок. Це можуть бути письменниці, героїні епосів. І це супер, бо: чи багато ви можете пригадати авторок доби Античності? Дуже помітно, що авторка захоплюється Стародавньою Грецією та Римом. Пише про них з запалом та пристрастю. Та може дуже легко передати цей настрій читачу. Але читачу, який теж зацікавлений в темі. А я, на жаль, точно не такий читач. І головне: чи купила б я книгу, якби запримітила оригінальну назву відразу? Швидше за все, ні. І зробила б правильно. Бо це не те, на що я очікувала. А тематика книги не моя.
Анонім
Я часто купую книжки за обкладинкою. І іноді вони мене розчаровують. Цю книжку я купив за назвою. І знову розчарування. Я вважав, що це буде щось на кшталт історії розвитку книгодрукування, книги як речі, а отримав історію літератури. Іноді авторка тут дійсно включала елементи історії книжки, але їх було дуже мало, добре якщо відсотків 5 назбирається. Також хочу зазначити, що часовий проміжок, який охоплює ця книжка, також не відповідає назві. Події тут відбуваються лише в часи античності. Читати мені було нудно. Книжка абсолютно не тримала уваги.
Анонім
Почну з того, що авторка в тексті згадує письменників та твори країни-терориста, що мені особисто дуже неприємно, зараз такий час, що реакція на російську мову та на росіян викликає тільки негативні емоції і ріже очі та слух, в якому контексті це б не звучало. Щодо самої книжки, я очікувала, що текст буде про шлях створення книжки, а виявилось, що книжка більше про історію Стародавнього Єгипту, Александрії, Античної Греції, про правителів цих країн, їх вподобання та захоплення, про війни і побут тих часів. І хоч і одразу впадає в око, що авторка проробила дуже велику роботу, опрацювала багато матеріалів, але все одно в книжці занадто багато її особистих припущень і уроків історії, що не пов’язані з створенням книги. Є розчарування, бо тематика тексту не відповідає назві, я не розумію всіх премій та регалій авторці за цю книжку, взагалі, а від тексту я або засинала або думала про своє, на стільки воно мені не заходило. Але в той же час я не хочу знецінювати працю авторки, редактора та команди, тому що авторка дійсно дуже-дуже багато опрацювала матеріалу для написання книги, і я все ж декілька цікавих фактів взяла для себе, і команда проробила дуже велику роботу, але не моє, взагалі не моє.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
