Здоровий спосіб життя перетворився на тренд, а фізичну активність поставили на комерційні рейки. Тепер нам не потрібно багато рухатися для того, щоб вижити, але ми все одно змушуємо себе ходити в спортзал і виснажуємо вправами.

Основні міфи про людську потребу у фізичній активності розвінчує у своїй книжці Деніел Ліберман. Він розповідає, як і чому відбулася еволюція до сучасного способу життя, де не потрібно докладати багато зусиль для виживання. Чітко й аргументовано автор демонструє нелогічність здорового способу життя у його звичному розумінні.  Окрім дослідження занять спортом, книжка зосереджується і на усіх суміжних темах: харчування, сон, біологічні особливості людського організму. 

Опираючись на висновки еволюційної біології та антропології, Ліберман пропонує новий погляд на здоровий спосіб життя. А ще показує, як ми можемо зробити фізичну активність більш приємною для себе та не звинувачувати себе, якщо не вдається багато рухатися.

Чим хороша книжка Фізична неактивність

• Революційний погляд на спорт і здоровий спосіб життя, який переверне ваше уявлення про роль фізичної активності і руху у вашому житті.

• Автор не тільки науковець і дослідник фізичної активності, а й сам у вільний час полюбляє вийти на пробіжку — тож чимало матеріалу для книжки він почерпнув із власного практичного досвіду.

• Написана простою мовою, проте не позбавлена наукового підґрунтя, ця структурована робота подає чимало аргументів для того, щоб додати у своє життя спорт, але разом з цим автор переконує, що не потрібно себе картати, якщо вам не вдається цього зробити.

Про Деніеля Лібермана

Деніел Ліберман — професор еволюційної біології в Гарвардському університеті; дослідник еволюції бігу і ходьби. 

Цитати із книги

Про сучасне розуміння фізичних вправ:

«Вправами» сьогодні найчастіше називають добровільну фізичну активність, яку людина здійснює задля підтримання власного здоров’я й загартованості. Але як таке це явище виникло нещодавно. Наші не такі вже й далекі предки, що були збирачами й мисливцями та селянами, щодня по багато годин проводили на ногах, аби роздобути достатню кількість їжі. Часом вони гралися й танцювали задля розваг чи на соціальних збіговиськах, але ніхто ніколи не пробігав і не проходив по кілька кілометрів суто задля здоров’я. Навіть цілюще значення слова «вправа» — відносно нове.

Про безглуздість надмірних тренувань:

Окрім абсурдності бігових доріжок, наші далекі пращури також отетеріли би від того, що фізичну активність тепер поставлено на комерційні, промислові, а насамперед медичні рейки. Іноді ми, звісно, займаємося спортом задля розваги, однак мільйони людей сьогодні платять за вправи, щоб керувати вагою, запобігати хворобам і відтермінувати немічність і смерть. Фізичні вправи — це великий бізнес. Ходьба, біг підтюпцем і багато інших видів вправ по суті безплатні. Проте величезні міжнародні компанії зваблюють нас витрачати купу грошей: тренувалися в спеціальному одязі, на спеціальному обладнанні та в спеціальних місцях на кшталт фітнес-клубів. Також ми платимо гроші, щоб спостерігати, як тренуються інші люди. А дехто навіть платить за привілей страждати під час марафонів, ультрамарафонів, тріатлонів та іншого екстриму, виснажливих або потенційно небезпечних спортивних заходів. А ще за кілька тисяч доларів ви можете пробігти 240 кілометрів через Сахару. Але насамперед фізична активність стала джерелом тривоги й бентеги, бо всі розуміють, що займатися спортом корисно для здоров’я, проте більшості людей не вдається тренуватися достатньою, безпечною та приємною мірою.

Про «активне сидіння» та важливість руху в позаробочий час:

Якщо ви почуваєтеся винними чи тривожитеся через те, що зараз сидите й, може, навіть сутулитеся, пам’ятайте, що ви еволюціонували, щоб сидіти так само, як і бути активними. Замість демонізувати стільці й крісла та докоряти собі за сутулість чи сидіння не навпочіпки, спробуйте сидіти активніше: не будьте інертними занадто довго, безсоромно вовтузьтеся на місці й не дозволяйте, щоб сидіння заміняло вам фізичні вправи чи інші види фізичної активності. Такі звички запобігають хронічному запаленню, що погіршує наше здоров’я, чи зменшують його. І не зайвим буде повторити, що та страшна статистика, яку ми читаємо про сидіння, переважно заснована на тому, скільки ми сидимо, коли перебуваємо не на роботі.

Сидіння на дозвіллі найкраще прогнозує смертність, і це свідчить, що соціально-економічний статус і звички робити фізичні вправи вранці, ввечері та у вихідні справляють важливий вплив на здоров’я, окрім того, скільки людина сидить у будні на офісній роботі.