Лінка - головна героїня книги “Молоко з медом” навіть не
знала, що подорослішає так швидко, не знала, що стане
мамою у свої 18.
Халінка,так звучить її повне ім'я, - 18-ти річна випускниця, яка має свої клопоти,
проблеми та втіхи. Дівчина ледь не найгарніша персона в класі: тонка талія, витончені пальці і довге волосся.
На неї хлопці збігалися, як бджоли на мед.
Майже зі всіма Лінка не просто цілувалась у щічку, а й
заманювала в постіль. Адріан - став її новим хлопцем, і у них
було, й не раз. Але по словам дівчини, вона пила
протизаплідні пігулки. Тому звістка про її вагітність стала повною несподіванкою.
Ще юний тато відвернувся від Лінки та майбутньої дитини, бо
був боягузом і безвідповідпльним. Але
дівчина не хотіла, щоб її дитина була помилкою. Ніколи і
нізащо.
У дівчини були прекрасні батьки, які попри все підтримували
її. Це дуже круто. Бо не всі дорослі готові прийняти підтримати вибір своїх дітей. Головній героїні з цим дуже пощастило.
Чи буде Лінка любити свою дитину, і чи повірить у любов
знов? Читайте у книжці польської авторки -
“Молоко з медом”
Як у мене це часто буває, я почала знайомство з тетралогією Йоанни Ягелло з останньої, четвертої частини. Тепер дуже цікаво почитати перші три частини і дізнатись з чого все починалося і як змінювались та росли герої.
Ця серія стала для мене тихим, але глибоким читанням. У ній немає гучних сюжетних поворотів чи видовищних фіналів — але є правда. Справжня, без прикрас. Лінка — це та героїня, яку хочеться обійняти. Вона не бореться зі світом, вона бореться із собою. І саме тому її історія така жива.
Кожна книга — наче маленький розділ у великій розмові про те, що болить. Про родину, яка мовчить, коли треба говорити. Про друзів, які зраджують, навіть не помічаючи. Про тіло, яке перестає сприйматися своїм. І про думки, які, здається, вже неможливо заглушити. Але попри все — ця серія не пригнічує. Вона нагадує: твій біль — не єдиний. Хтось уже його прожив. Хтось пройшов через це — і вижив.
Мені особливо сподобалось, як чесно авторка говорить про анорексію, булімію, залежності, страхи. Без пафосу, без моралей. Просто й відверто. І як важливо це чути саме зараз — коли навколо стільки тиску бути ідеальним.
Це не розвага — це дзеркало. І якщо ти готова подивитись у нього, не відводячи погляду — тоді ця серія точно для тебе.
Нарешті дочитала четверту і заключну частину тетралогії про Лінку Барську, її родину, друзів і коханих. Здавалося б, у житті школярки все стабільно: навчання, підробіток, блог, коханий хлопець, подруги, родинний затишок... Та раптом, виявляється, що дівчина вагітна. Звичайно ж, ні Адріан, ні батьки не радіють цій несподіванці.
Материнство і немовля - це не просто, навіть коли заплановані, а що вже говорити про самотню школярку? Сподобалося, що авторка без прикрас зобразила багато проблем, що виникають у вагітних та молодих матусь, хоч і згладила багато кутів. Мої діти, наприклад, були дуже активними уже за 2-3 тижні після народження, а не через 3,5 місяці. Лінці ж авторка "подарувала" спокійну дитину, на щастя...
Все-таки це книга для підлітків і читачу хотілося б хеппі-енду, який ми власне і отримаємо. Знову ж таки, реальне життя часто не таке зефірне, як у книзі, втім, самотнім мамам, які потрапили в подібні обставини, хочеться вірити і знати, що все буде добре, що буде підтримка, розуміння, здійснення мрій і родина, навіть, якщо спочатку здається, що все летить шкереберть.
Загалом серія дуже цікава, динамічна, близька будь-якій дівчинці-підлітку про дорослішання, кохання, помилки, пізнання себе, свого внутрішнього світу. Сюжет охоплює 4 роки із життя головних героїв, іноді з відсилками у часі. Перша, друга й четверта книги дуже захопливі, третя трохи слабша, але також важлива. Однозначно варто прочитати підліткам, та й мамам-бабусям не зашкодить, щоб згадати свої юні роки і порозумітися з підлітками.
#улюблені_цитати:
📌 Ніхто не розповідає нам, коли ми хочемо дітей, що таким чином ми перетворюємося на в'язнів.
📌 В будь-яких стосунках є межа помилки. І коли цю межу переступити, то вороття немає. Тоді вже нічого не можна склеїти докупи.
📌 Хтось колись сказав, що легше сягнути неба, якщо твої корені сягають пекла.
