Loading...

Який чудесний світ новий!

RDT оцінка
7.5
8
Ваша оцінка
відгуків
5
240 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
240 грн
1
Про книжку
Код товару
102185
Видавництво
Рік видання
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Оригінальна назва
Brave New World
Перекладач
Віктор Морозов
Кількість сторінок
304
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.304
ISBN
9786175482810
Опис

Антиутопія британського письменника Олдоса Гакслі була вперше опублікована в 1932 році і піднімає донині актуальні питання протистояння індивідуальної свободи та соціального контролю, сенсу життя та відчуття щастя. 

Книга розповідає про ідеальне суспільство в далекому майбутньому. У ньому всі люди живуть в гармонії, забезпечені комфортом та відсутністю негативних емоцій. Люди вживають препарати, які підтримують рівновагу їхнього настрою і позбавляють від неприємних відчуттів. А за межами ідеально виважених міст продовжують жити "дикуни", що не підтримують цей спосіб життя. Та що буде, якщо привезти "дикуна" в цивілізацію?

Цілком фантастичний сюжет книги наповнений філософськими, етичними, моральними питаннями і темою впливу технологій на суспільство, тому буде цікава шанувальникам фантастики, філософії, соціології і інших соціальних наук. Крім того, цей класичний роман є одним із тих, що глибоко впливають на літературну і культурну спадщину. Він збагатить культурний багаж будь-якого читача.

"Шедевр. ... Одна з найбільш пророцьких утопічних робіт" —Wall Street Journal

"Це страшне зображення того, що незабаром може стати нашим майбутнім" - The Guardian


Враження читачів
RDT оцінка
7.5
8
Ваша оцінка
відгуків
5
Експерт Readeat
9
06.12.2024
Ще одна блискуча антиутопія! Це той твір, коли читаєш і розумієш її актуальність, не дивлячись на те, що вона написана 1932 Звідки у автора такий дар передбачення? Ось реально, звідки?

Про що? Як на мене, то про те, що людина ніколи не зможе бути щасливою. Яким би не був соціальний устрій, є окремі люди, і це не завжди залежить від кастовості чи запрограмованостіі, яким щось завжди заважатиме насолоджуватися життям. Можливо, уміння мислити, чи якісь зовнішні вади, чи, навпаки, переваги, а, може, промінчик сонця чи власний характер? Вони завжди знайдуть або надумають причину. Щоправда, більшість поруч з ними цього не зрозуміють, то ж владні структури будуть вимушені ізолювати їх, для загального спокою.

"— І в цьому, — повчально додав Директор, — таємниця щастя й доброчинності: люби те, що тобі судилося. Все виховання зводиться до того, щоб примусити людей любити своє невідворотне соціальне призначення."

І щоб цей принцип запрацював, були знищені родини, діти народжувалися у пляшечках, ще до народження розподілені по класах: від простих роботяг до еліти. Але одне у них було спільне - вони були ідеальними споживачами.

А паралельно жили дикі люди, що народжували і любили, але й вони існували в суміші вірувань та обмежень. Їхнє життя було важким і страшним

То ж чи існує компроміс? Здається, що ні. Автор лише натякнув на можливість, але ми повинні продумати це самі.
Експерт
9
25.06.2024
Бадьора антиутопія про те, до чого в майбутньому прийде суспільство споживання.

Люди тут з‘являються з пробірок і їх від народження програмують на ту чи іншу суспільну роль.

Всі однакові. Всі щасливі. Всі належать всім.

Ніхто ні про що не розмірковує. Ніхто нічого не прагне.

Але в світі й досі є резервації, де життя збереглося у знайомій нам формі - хоча і там не без перехилів у бік надмірної моральності та релігійності.

І, звісно, ці два світи одного моменту зустрінуться.
***
Це історія, де, на мій погляд, немає позитивних персонажів і багато викривленої логіки та моралі.

З міцним наркотичним присмаком і легкими сценами 18+.

Трохи наївна, максималістська і притягнута за вуха, бо ніби показує суспільство, до якого ми впевнено прямуємо, та як на мене - надто перебільшено.

А втім, історія цікава саме через ці перебільшення.
***
У мене склалось стійке враження, що автор дуже сильно не любить людей😅

В книзі багато сатири, зневаги і відвертого висміювання суспільства в цілому і окремих особистостей в ньому. Таке собі Чорне дзеркало😁

Стиль в автора досить специфічний, уривчастий, часом складний, та не надто.

Книга взагалі позбавлена емоцій (хоча трохи натяку на них є).

Та на диво мені сподобалось, бо це міцна традиційна антиутопія, цинічна і жорстка. Жодної ванілі, жодних пом‘якшень, жодних компромісів.
Котик
7
18.07.2024
обожнюю антиутопії, але оскільки читала Гакслі після "1984", то цей текст здався нуднішим.
але в будь-якому випадку вартий прочитання.