Конкурс із видавництвом «Бородатий Тамарин» закінчився, і ми готові оголосити переможців, котрі отримають книжкові подарунки.
Читайте враження, діліться власними та ставайте учасниками наступних конкурсів. Усі нові конкурси публікуємо – тут 😻
![]() Авторка відгуку — Ганна Чи можна відчути дитяче захоплення світом, читаючи науково-популярну книгу? Так! І “Теорія неймовірності” Макса Кідрука – тому доказ. Я читала її кілька тижнів під час обідніх перерв і щоразу відчувала себе так, ніби повертаюсь у дитинство. Як би абсурдно це не звучало! Адже тоді я зачитувалась дитячими енциклопедіями про все на світі – космос, динозаврів, таємничі чорні діри… Вони були цікавішими за шкільні підручники, відкривали нові світи, і кожна сторінка приносила нову порцію подиву. Але дитячі часи минули, а жага до знань залишилася. І що, якби частина з того, що ми знаємо, – це неправда? "Як казав Марк Твен, річ не в тім, що ми мало знаємо, а в тім, що ми знаємо забагато неправильного." Отож, маємо “Теорію неймовірності” – 70 історій про все на світі. Буквально. Космос, динозаври, глобальне потепління, віруси та бактерії, мертві восьминоги (!) – теми різноманітні, але щоразу неймовірно цікаві. Хочеться писати відгук на кожен розділ! Окремо рекомендую главу “Гриби проти людей” – справжній подарунок для фанатів The Last of Us 🍄☠️👌 Книга створена на основі сценаріїв науково-популярного радіоблогу, який Макс Кідрук вів на “Українському радіо” у 2021 році. І, на мою думку, саме цей формат робить її ще сильнішою. Розділи короткі (3-4 сторінки), ємні, доступні навіть для пересічного читача (мене 🫣) і зовсім не перенасичені складною термінологією. Оформлення – окрема насолода. Видавництво "Бородатий Тамарин" додало свою фірмову фішку – "тамарин-фактор", де на обкладинці за чотирма параметрами оцінено, наскільки книга вас підгрузить 🤓, розвеселить 😃, задовольнить 🥺 та вразить 🤯. Геніально! Усередині ж – естетичні мініілюстрації у приємних чорно-блакитних тонах. Єдиний мінус – мені не вистачило списку використаних джерел. У книзі згадуються науковці та їхні праці, і було б цікаво заглибитися в тему ще більше. До речі, якщо вагаєтеся, чи купувати книгу – послухайте радіоблог "Теорія неймовірності" (є у відкритому доступі). Саме він спонукав мене придбати паперову версію. А перечитування книги – купити ще один примірник у подарунок. І є в мене підозра, що це буде не останній подарований екземпляр. "У світі сьогодні вистачає проблем. Глобальне потепління, що набирає обертів. Поширення бактерій, резистентних до антибіотиків. Розквіт популізму, що штовхає світ у неконтрольоване піке. Людство справді має чим перейматися впродовж наступних десятиліть." Щоб вирішувати ці проблеми, потрібно знати правду. “Теорія неймовірності” не просто розширює кругозір – вона допомагає побачити світ таким, яким він є. |
![]() Авторка відгуку — Віта «Нарешті полюс. Приз трьох століть. Мрія і мета двадцяти років мого життя. Нарешті мій! Ніяк не можу змусити себе усвідомити це. Все видається таким простим і банальним». Неймовірно крута книга!😍 От всім раджу! Не припиняю казати, що краще за будь-яку вигадану історію, є історії з реального життя. Ось яскравий приклад. Тут вам і пригодницький роман, і мотиваційна книга, і біографія, і нонфікш про далеку північ, ескімосів, флору і фауну. «День був чудовий, світило сонце, дув легенький вітер, температура сягала -40°» і це сидить читає баришня, у якої за вікном -6° і вона носа на вулицю не хоче висунути. -40° - чудова погода!??!!! Ви уявляєте цю жагу людей, це нестримне бажання досягнути Північного полюса, щоб піддавати свій організм таким тортурам?! Низькі температури, неймовірно складний і небезпечний шлях Північний морем крізь лід, мілину і підступні течії, де щохвилини паковий лід може просто розчавити корабель як горішок, і це ще квіточки в порівнянні з тим, що чекає на команду попереду. А там пів року в темряві без сонця, в постійній мерзлоті. Я від цих описів інеєм покривалась – знаєте яке у них прибирання було в каютах – вони лід з-під койки вигрібали! Мати рідна! Пірі мав гарний хист до письма — книга написана надзвичайно цікаво, неймовірно круто поданий опис ескімосів: їх побут, традиції, одяг, розподіл обов’язків, спосіб життя та пристосування до екстремальних умов.
З моменту виходу першої групи з корабля в напрямку «північ» - я нігті згризала від переживань за них. Дуже тяжкий і небезпечний шлях, і хоча всі деталі були продумані, дуже грамотно розроблена система переходів, але постійний рух льоду, тріщини, сніг, туман, мороз і вітрюган – все це мало свої плани на групу дослідників. Пірі не лише дослідник, він і винахідник, що намагався удосконалити все спорядження, що треба експедиції в дорозі – сани, примуси, одяг, їжу і т.д. А як мені шкода було песиків — скільки їх померло в цій експедиції( Роберт Пірі геніально продумав свою останню експедицію, в 53 роки провів за собою групу туди й назад, протопав ніжками сотні миль, керував твердою рукою, знаходив рівновагу між ескімосами і своєю командою, слідкував за всім і кожним, оперативно і жорстко приймав рішення – і в сукупності «після двадцяти трьох років тяжкої праці, розчарувань, труднощів, поневірянь, страждань і ризику я нарешті позбувся жаги, яка штовхала мене до Північного полюса. Я здобув великий географічний приз – Північний полюс». |
![]() Авторка відгуку — Анна Про справжні польоти в космос, від справжнього працівника НАСА. Читати цю книгу було декілька причин.
Гумор я не оцінила зовсім. Розумію, шо то були роки у технічній галузі, де жінка була екзотикою, Малейн сам каже, що вони були з «планети неосвічених істот» і в кінці розкаюється з цього приводу, але було майже фізично боляче читати глум над жінками. Одна моя підписниця сказала, так подивися яку колосальну маємо різницю.. може й так, але мені було нестерпно гидкі деякі моменти: релігійна освіта Малейна каже йому, що жінки потрібні тільки для сексу, і між ногами у них ворота в пекло (може Арестович теж читав цю книгу?) Ржати з дитини, тому що у неї стовбурчаться вуха - теж не найкраща ідея. Моменти з клізмами і випорожненнями в космосі, якраз були не найгірші, хоча б це було справді цікаво, з технічної точки зору, коли навколо все літає в невагомості і рідина теж. А бажання американських астронавтів помочитися на комуністів з космосу - відголоски холодної війни багато чого говорить нам про політику того часу. В усьому іншому - це цікаво і незвичайно. Опис космосу, його кольорів, як виглядає земля з тих чи інших ракурсів, тестування польотів, підготовка співробітників, тренування, технічна документація та менеджмент - захоплює, читала не відриваючись. В книзі є дуже трагічні моменти летальних аварій та намагання автора пояснити прогалини в системі, яка в цьому винна. Не просто так це «обурливі історії», мабуть, не через туалетний гумор, а все ж таки, через провокативну інформацію про НАСА і звинувачення їх в смерті кількох команд. Книга розширила мій кругозір, щодо космосу, я ні про що не жалкую, хоча при прочитанні інколи казилася) |
А ще знаєте що? Котики підготували для вас приємні бонуси за всі-всі враження. Отримуйте до 15 бонусів на рахунок за кожен ваш книжковий відгук, що пройшов модерацію. Тож почніть заробляти їх просто зараз, адже 1 бонус = 1 гривня на наступні покупки!