3 найкращі відгуки про книжки від Лабораторії. Переможці читацького конкурсу

Черчилль і Орвелл — дві історичні постаті, які, на перший погляд, дуже різні. І побачити їх в одній книзі — це було несподівано. Але чим більше заглиблюєшся у вивчення праці Томаса Рікса, тим більше можна помітити їх спільну боротьбу за глобальну свободу особистості — адже їх життя припало на складні часи людства, особливо враховуючи розвиток тоталітаризму 30-х та Другу Світову в 40-х роках. 

Черчилль став тим, хто доклав чималі зусилля до перемоги над нацизмом ділом, очоливши Велику Британію під час війни. А Орвелл нам найбільше запамʼятався своєю літературною працею, особливо його уславив роман "1984".

Але, крім боротьби за свободу, ці дві різні як за характером, так і за походженням людини мали багато спільного — в молодості побували на війні як кореспонденти, пройшли через певні випробування (невдачі в політиці у Черчилля та у літературі в Орвелла), і зрештою досягли слави, кожен на своєму поприщі.

Читаючи книгу, ви однозначно відкриєте собі чимало нового, навіть якщо ваші знання з історії високі. Але я б рекомендував до прочитання кожному — для розуміння світу, в якому ми живемо зараз, необхідно бачити, як до нього прийшли.

Книжка, яка блискуче аналізує стан науки з точки зору вивчення як людського мозку, так і штучного інтелекту. У дуже плавний спосіб автор проводить паралель між людським мозком і штучним інтелектом і особливо те, як дослідження першого вплинули на технічний прогрес останнього.

Ми дізнаємося про те, як працює наш мозок і як інженери зі штучного інтелекту намагалися застосувати останні відкриття в нейронауці, наприклад, зворотний зв’язок щодо помилок або чергування фаз «сну» та активного навчання. Але сьогодні наш мозок все ще набагато здатніший, ніж мозок комп’ютера, і мозок нашої дитини все ще може робити набагато більш дивовижні речі.

Це важлива та захоплююча книга для батьків, учителів, адміністраторів освіти та чиновників, а також для всіх, хто хоче чогось навчитися, включаючи дітей, підлітків, студентів, людей, які опановують нову професію, і пенсіонерів, які сподіваються опанувати нові навички. Протягом більшої частини своєї кар’єри автор, дослідник мозку, досліджував навчання та освіту за всім спектром від зображень і функцій мозку до освітніх методів і результатів. Книга охоплює той самий проміжок.

Деан руйнує низку давніх міфів про навчання та освіту. Він пояснює дивовижну працездатність і пластичність дитячого мозку, який набагато активніший, ніж наш урізаний і більш усталений мозок дорослих. Сон є життєво важливим протягом усього життя, але особливо для молодих людей, тому що під час сну частини нашого мозку активізуються, щоб консолідувати та спрощувати висновки з подій і щойно отримані знання дня. Ближче до кінця книжка містить низку ретельно перевірених освітніх принципів і прийомів, які будь-яка школа, учень чи батьки можуть використати з великою користю.

Загалом, це неймовірна книга, незалежно від того, цікавитеся ви неврологією, освітою, пластичністю мозку, ШІ чи навіть мозком немовлят. У книзі справді знайдеться щось для кожного, незалежно від того, чи прагнете ви застосувати свої знання для навчання (чи допомогти комусь іншому вчитися) ефективніше, або покращити власне розуміння того, як працює мозок.

Коли я читала цю книгу, всі ночі мені снились безвихідь, несправедливість, навʼязаний вибір, обман та зрада. 

Відчуваю, ця книга спровокує нові теми для роботи з психологом. Читаючи, я жодного разу не плакала, а була навпаки — холодна. Думаю, це захисна реакція на все те горе в моїй душі. Моє серце стало каменем, яке безмовно плакало. 

Я була в Криму лише в дитячому таборі і ніколи не вважала його російським, тому я щиро дивувалась, читаючи про політичні  настрої півострова. Тут як і у моєму краю, було зросійщення та прививання комплексу меншовартості тощо. Русскіє своїми щупальцями пропаганди так добряче працювали аби насадити нам свою кончену культуру, традиції, мову. На жаль, і зараз ця проблема нікуди не зникла. Мене жахливо тригерить, коли чую російську. 

Завдяки цій книзі, розумію, чому кримські татари так борються за своє коріння, традиції, культуру — чудовий приклад для нас. Вони борються разом з нами, за національну єдність, свободу, права та протистоять геноциду, що вже є спільним. 

Ця книга як пазлик доповнює книгу “Сліди на дорозі” та показує ще одне сприйняття Майдану. Я дуже болісно це переживала і не могла повірити, що можливі такі події в нашій країні. 

Книга проливає світло на окупацію Криму і це було важко читати. Всі ці захоплення адміністрації, місцевого телебачення, купа військових на машинах, знімання українських прапорів, ми ваші браття 👿 тепер також маю пережитий досвід. 

Мені хотілось горлати аби вони захищались, потім кричати аби тікали і рятували своє життя. 

Любовна лінія героїні мене нервувала і я так і не зрозуміла, нащо це було. Пізніше дізналась, що це як аналогія відносин Криму та Києва. 

Коли героїня усвідомила свою ідентичність, нам стає відоме імʼя героїні. Це був чудовий прийом. 

Я вірю, що ми повернемо Крим і всі наші землі, але також, нас чекає важка робота з тими людьми кому промила мозок пропаганда. Хоча і зараз у нас є купа роботи з любителями всього руського та викорінення тих насаджених думок/стереотипів. 

Дуже рекомендую прочитати цю 📖 кожному.