Оу, що це таке було? Такі в мене враження від прочитаного. Важко оцінити цей твір, він з категорії "поза конкурсом". Ставлю 4/5 з огляду на те, що всім цей твір не порекомендуєш. Це така собі "нішева" література - яку не кожен зможе оцінити — потрібен певний світогляд, досвід, знання та наявність критичного мислення.  Дуже цікаво з точки зору психології та сексології (люблю ставити персонажам діагнози?). З післямови автора також стає зрозуміло, що у нього є певні психічна травма, і це багато чого пояснює. Аналізувати та аналізувати? Головний TW - сеча. Вона тут скрізь. У героїв буквально є багато сечі терпіти ці пекельні борошна? Самогубство. Тут, до речі, дуже багато ігор зі смертю у прямому сенсі. "Мені спало на думку, що єдиний спосіб задовольнити ерекцію — це померти; ми із Симоною могли би вбити себе, а всесвіт наших видінь заступили би чисті зірки". Ця цитата зображає один з сеансів книги, і, на мою думку, пояснює, чому герої нам подаються у підлітковому віці — тільки у підлітковому віці усе сприймається так гостро до крайнощів, або смерть, або кохання.  Також має місце сцена сексуальнонго насилля. Але, оскільки воно заподіяне над священником, цю сцену можна розглядати як акт презирства до християнства та священників, які прикривають свою хтивість святістю. Бридко та огидно не було, бо при моєму віці та досвіді мене вже важко чимось здивувати? Багато чого зображено нереалістично та гіпертрофовано, це зрозуміє люба доросла та досвідчена людина. Місцями навіть смішно)  Варто зазначити, що у 1920-х роках мала місце сексуальна революція, про яку мало говорять, але вона відображена у багатьох творах мистецтва того часу. Але чим далі я читала, тим більше впевнювалась, що "Історія ока" - зовсім не про секс.  Я б назвала цю книгу не "Історія ока", а "Історія З оком". Усі ці ігри з яйцями, алегорії до очей, яскраві сюрреалістичні образи маніпуляцій з очами та кульмінаційні ігри з оком беспосередьо, наводять на думки про самопізнання, прагнення зазирнути усередину себе, роздивитись те, що неможливо роздивитись власними очами. Одна з яскравих сцен, коли піхва уособлюється з оком — моторошно, але дуже символічно?? Під кінець книги стає зовсім сумно та з'являється відчуття безвиході. Герої йдуть у захід, і хочеться плакати. Згадався фільм "Вавілон" (події якого теж відносяться до 1920-х), фінал якого викликав ті самі відчуття. Отже, мені сподобалась книга тим, що добре розворушила мозок) можна написати докладний аналіз на неї на більше сторінок, ніж сама книга)  P.S. А ще я весь твір не могла припинити думати, як Сімона не вагітніє та не чіпляє хвороби, адже де тільки не побувала її піхва?

Шо ж, це однозначно книга не для всіх. Вона може травмувати і досить сильно, і точно не може розважити. Адже попри свою надмірну вип'ячену порнографічність, це не викликає сміху (як буває у 99% випадків того, що зараз прийнято називати даркромансі), бо Ерос і Танатос тут не просто не від'ємні один від одного, а буквально є одним цілим. ? Увага! Зараз буде дуже багато сексу і бруду. Я попередила! ? Коротка історія двох підлітків, які починають вивчати свої тіла, сексуальність та насолоду із незвичних практик, які більшості людей здаються огидними. На самому піку гормональних бурь, що не вщухають в їхніх організмах, вони зблизька зустрічаються із смертю молодої жінки, причому смертю травматичною та раптовою. ? Саме тут їхній Ерос зливається із Танатосом, після чого вже майже жодна їх практика пізнання тілесності вже не буде чисто еротичною: смерть або її символи братимуть активну участь в усіх їхніх зляганнях. Спочатку це буде "невинне" чавлення яєць (пам'ятаємо же, що яйце — одне з найвідоміших символів життя?), пізніше збудження наставатиме від кривавих вбивств биків на кориді, аж поки не фіналізується вбивством молодого священника під час небезпечних практик із придушенням під час сексу. ? Ба більше: Симона, головна героїня, буквально втрачає цноту тільки після того, як Марсель, їхня надзвичайно побожна знайома, яку розпусні підлітки втягнули у свої сексуальні ігри, кінчає життя самогубством. Перший повноцінний секс із проникненням, адже до цього вони обмежувалися хоча й брутальним, але петінгом, відбувається біля ще теплого трупа Марсель. Сцена, яку пізніше вони повторюватимуть із своїм старшим та багатим другом, заміняючи щоразу труп манекеном. ? Я не стану нічого казати про символізм Всевидучого Ока, про це гарно написано в передмові філософа Тараса Лютого до книги. Зверну тільки увагу на те, чим для мене став цей надзвичайно короткий роман: це нмд — вирок католіцизму із його кастрацією тілесності. ? Марсель — дуже побожна дівчина і саме тому вона божеволіє після оргії, на якій, власне, саме із нею й не відбувається наруги: дівчина розпалюється, ховається від чужих очей у шафі, де займається мастурбацією. Така "розпусність" зводить її з розуму, адже з подальших дій стає зрозумілим, що вона не мислить секс окремо від браку. ? Молодий священник, який стає останньою жертвою головних героїв, так само торочить їм про те, що вони горітимуть в пеклі. Ні, він не знав про всі їхні злодіяння, а впав в катарсис від того, що дізнався, що Симона, сповідаючись йому, ласкала себе і майже досягла оргазму. ? Що це, як не поєднання "займаєшся сексом — отримуєш квиток у пекло"? Що це, як не обмеження права на насолоду в цьому житті заради ефемерних обіцянок наступного? Так, мені дуже сподобалось. Півтори зірочки зняті виключно за зім'яте закінчення. Ну і те, як боляче мені було подумки рахувати вартість яєць, бездарно ними спущених у каналізацію. Дорого же, ну! ✨ Я пишу #Дафа_радить, але прошу вас, зважайте на те, що це дуже травматична книга! Я не жартую!

Жирне 18+ Останнім часом набирає популярності "перчена" література. Коли я ще у школі вчилася, це були книжки з палкими герцогами без сорочки на обкладинці. Зараз додають пікантності до фентезі, та і любовні романи стали відвертішими. Але у Батая явно не те, що називають "хтивість". Чи навіть "розпуста". Швидше "збочення". Насправді характеризувати цю книжку доволі важко, але розгадати алегорії і символи допомагає передмова. Книга була не один раз заборонена через свій шокуючий зміст. "Історія ока" від першої особи оповідає про сексуальні пригоди двох підлітків: неназваного юнака і Симони. Що саме вони досліджують? Як взагалі у їхніх головах з'явилося таке? І куди ці ігри їх заведуть? До цієї книжки повертаєш, хоча це читання не було приємним. Невелику повість, розбиту на розділи, я читала довго - намагалася усвідомити, що до чого.

? Хто там по хтивим книжкам? Я б сказала, що оця історія для вас - але це залежить від того, як далеко ви готові зайти. Бо для мене вона таки виявилась за межею? Найточніше буде сказати, ще це агресивне порно оповідання, де вигадливий і жорсткий секс часто іде пліч о пліч зі смертельними сценами. Але оце я написала і бачу, що виглядає якось надто мʼяко порівняно з тим, що відбувається насправді? Насправді ж це історія про неприборкану, дику і збочену хтивість, яку персонажі втамовують протягом усієї книги усіма способами, які ви можете і скоріше за все не можете вигадати. Час від часу завдаючи каліцтв одне одному і оточуючим. Час від часу смертельних. Але їх ніщо не зупиняє. І це майже спойлер, бо по суті це і є весь сюжет. Іншої історії за всим цим немає - є тільки секс заради сексу, скажена кількість рідин усіх видів, фетиш на курячі яйця і очі. І на довершення - максимально збочена метафора з оком там, де ви навряд хотіли б його побачити? У мене досить високий поріг сприйняття, але пара сцен змогла його перетнути? Не те щоб історія була позбавлена химерної метафоричності, але для мене все одно було занадто. У передмові згадується фільм Далі «Андалузький пес», що побудовано на схожих метафорах - але той фільм сильно програє цій історії по рівню перетинання межі? Чи можу я радити цю книгу? Тільки якщо ви прагнете максимального епатажу, радикальних вражень, і готові, що деякі образи будуть переслідувати вас після читання? Щось в цьому точно є, але для дуже вузького кола читачів, як на мене. Для тих, хто хоче сказати: «Тепер я читав усе»