Дуже захопливо від першої до останньої сторінки. У порівнянні з першою книгою рівень набагато вище, я би сказала, це майже те "високе" фентезі, за яким я сумую. Можна, звісно, прискіпуватися до світобудови, але для мене ці питання відійшли на дуже задній план, я готова пробачити недоліки заради переваг — декілька разів під час читання у мене відвисала щелепа, а це буває рідко. Історія абсолютно варта уваги, при чому буде до вподоби різній віковій авдиторії.
Єдине, що не дуже зрозуміла, чому ж таки королева зрадила Сарсіана🤔 Чи це питання Пакат залишила на третю частину? Що ж, будемо чекати.
Зірка цієї частини для мене — це Вісандер. Одразу полюбився. Ще й Пакат додала комічності до його лінії, дуже сміялася зі сцен на кораблі😁 "Сподіваюся, ваші рідні при доброму здоров'ї"😄

Дуже важко складалися стосунки у мене з цією книгою. Перша половина змусила пожалкувати, що я взагалі її купила — дуже складно давався текст, не вмикалася уява, приходилось по декілька разів перечитувати деякі сторінки, через що мені було нудно, і це бісило. Але потім, після 200 сторінки, о диво, все змінилося і як понеслося! Ставало все цікавіше та цікавіше, неможливо відірватися

Це було динамічно та захопливо від першої до останньої сторінки, безперечно одна з найкращіх книжок Вікторії Голт. Такий собі мікс "Абатства Доунтон", "Бріджертонів" та "Маорі". Сімейні інтриги, заборонене кохання, острів в Океанії, тубільські оргії, старовинний англійський замок та трохи інцесту — саме те, що потрібно, коли треба відволіктися та розвантажити мозок

Оу, що це таке було😲 Такі в мене враження від прочитаного. Важко оцінити цей твір, він з категорії "поза конкурсом". Ставлю 4/5 з огляду на те, що всім цей твір не порекомендуєш. Це така собі "нішева" література - яку не кожен зможе оцінити — потрібен певний світогляд, досвід, знання та наявність критичного мислення. 

Дуже цікаво з точки зору психології та сексології (люблю ставити персонажам діагнози🤓). З післямови автора також стає зрозуміло, що у нього є певні психічна травма, і це багато чого пояснює. Аналізувати та аналізувати🧐

Головний TW - сеча. Вона тут скрізь. У героїв буквально є багато сечі терпіти ці пекельні борошна😁

Самогубство. Тут, до речі, дуже багато ігор зі смертю у прямому сенсі. "Мені спало на думку, що єдиний спосіб задовольнити ерекцію — це померти; ми із Симоною могли би вбити себе, а всесвіт наших видінь заступили би чисті зірки". Ця цитата зображає один з сеансів книги, і, на мою думку, пояснює, чому герої нам подаються у підлітковому віці — тільки у підлітковому віці усе сприймається так гостро до крайнощів, або смерть, або кохання. 

Також має місце сцена сексуальнонго насилля. Але, оскільки воно заподіяне над священником, цю сцену можна розглядати як акт презирства до християнства та священників, які прикривають свою хтивість святістю.

Бридко та огидно не було, бо при моєму віці та досвіді мене вже важко чимось здивувати👀 Багато чого зображено нереалістично та гіпертрофовано, це зрозуміє люба доросла та досвідчена людина. Місцями навіть смішно) 

Варто зазначити, що у 1920-х роках мала місце сексуальна революція, про яку мало говорять, але вона відображена у багатьох творах мистецтва того часу. Але чим далі я читала, тим більше впевнювалась, що "Історія ока" - зовсім не про секс. 

Я б назвала цю книгу не "Історія ока", а "Історія З оком". Усі ці ігри з яйцями, алегорії до очей, яскраві сюрреалістичні образи маніпуляцій з очами та кульмінаційні ігри з оком беспосередьо, наводять на думки про самопізнання, прагнення зазирнути усередину себе, роздивитись те, що неможливо роздивитись власними очами. Одна з яскравих сцен, коли піхва уособлюється з оком — моторошно, але дуже символічно👏🏻

Під кінець книги стає зовсім сумно та з'являється відчуття безвиході. Герої йдуть у захід, і хочеться плакати. Згадався фільм "Вавілон" (події якого теж відносяться до 1920-х), фінал якого викликав ті самі відчуття.

Отже, мені сподобалась книга тим, що добре розворушила мозок) можна написати докладний аналіз на неї на більше сторінок, ніж сама книга) 

P.S. А ще я весь твір не могла припинити думати, як Сімона не вагітніє та не чіпляє хвороби, адже де тільки не побувала її піхва🫣

Дуже непогано👍🏻 Якісний young adult роман з нотками паранормальності. Місцями весело, місцями наївно, місцями сумно. 
У 14-16 років я б була у дикому захваті від цієї книги, бо тут є загадковий хлопець, кохання до нестями і "весь світ проти нас" (признаюся, воно і зараз працює☺️)
Оповідь не дуже динамічна у першій половині книги, зате розганяється з другої частини. Під кінець я просто не могла відірватися