Що зі мною зробила ця книга!💔 Розітнула, витягла всі нутрощі, перетряхнула та засунула обратно😁
Якщо вам сподобався фільм Natural Born Killers - це ваша книжка. Якщо ви into submissive - це ваша книжка. Якщо ви травмована людина, і думаєте, що щасливі стосунки для вас не можливі, — це ваша книжка. Якщо вам цікава тема серійних вбивць — це ваша книжка. Вона не ваша тільки якщо ви — ханжа)
Це не легке чтиво. Я не знаю, чому авторка позиціонує книгу як дарк ромком, я б її визначила як драму з елементами трилеру та чорної комедії. Це історія про кохання двох травмованих людей, яких життєві обставини спотворили до чудовиськ. Я плакала і мені було щемко більше, ніж смішно.
Слоун🫂 Я дуже вдячна Брінн Вівер за так добре та глибоко прописану персонажку. Відчувалося, ніби знаю її все життя, так відгукувалася💓 Дякую за те, що вона 172 см, а не 155😁
Ще я вдячна авторці за відмінну подачу submissive моделі "підкорення" і найгарячішу спайсі сцену довжиною у 34 сторінки!👏🏻🥵 (я вперше плакала та ліпила стікери☺️)
Чекатиму на інші дві книги з трилогії, хоча там вже основні персонажі інші, але зв'язок є🥰

Початок був дуже веселий, навіть подумалось, що можна було б зняти непоганий мокьюментарі ситком на кшталт "Чим ми зайняті у тінях"😁 Середина для мене трохи посіла сюжетно, я навіть застопорилася у читанні, але друга половина книги так мене поглинула, що я вже не могла відірватись! І справа не стільки у магічному антуражі, скільки у дуже важливій темі, яка й досі вважається табуюваною — дослідження жінкою власної сексуальності, особливо коли вона хоч якось відрізняється від "стандартної". Пані Юлія настільки добре прописала все, що відбувається з Мариною, що вона відчуває — аплодую стоячи👏🏻 За репрезентацію асексуальності — аплодисменти ще раз👏🏻 У мене була асексуальна партнерка, у мене близька людина є асексуалом, тому я знаю, наскільки важливо говорити про це, щоб "стандартні" люди не крутили пальцем біля скроні та не казали "та то ти просто не зустрів/ла того самого". У авторському післяслові дуже гарно про це написано💓
Я настільки прониклась темою асексуальності, Що відьомський сетинг якось для мене відійшов на другий план🙈 Або його і було не дуже багато🤔 Лише від однієї сцени мені дух перехопило і сироти по шкірі пробігли — те, що відбувалося паралельно з весіллям😉
Мені було мало пари Орися+Світич, хочу про них окрему історію😭 А ще про лилика, це рідкість, що мені сподобався вампір👀😁
Фінал мені ненавмисно проспойлерили букфрендині, тому я не здивувалася, хіба що трохи, бо замолоді вони для цього лайна😄

Абсолютне потрясіння. Від емоцій дуже важко скласти слова у відгук, я досі у шоці. В останнє таке викликала у мене книга "Завтра, завтра, завтра..." Думала, якийсь легенький янг-едалт, розвантажу мозок, а все виявилось далеко не так. Під час кульмінаційної драматичної сцени у мене просто серце стало, я не могла дихати, бо майже такий діалог стався і у мене колись з найкращим другом...
Отже, це книга про ДРУЖБУ. Про рідкісний зв'язок між людьми. Про те, як важливо вміти бачити, що людина потребує допомоги. Про безумовну любов. Про те, як молодих людей ламає тиск суспільства щодо вибору життєвого шляху. Ще раз зауважу, що дуже багато паралелей у "Радіомовчання" та "Завтра, завтра, завтра...". І я вже бачу, як буду обирати між двома цими книгами книгу року😭
Я прочитала цю книгу за ніч, а такого не траплялося вже років 15.

Це мій перший Пратчетт, і я дуже прискіпливо обирала, яку ж його книгу прочитати найпершою для ознайомлення. Вибір пав на Монстрячий Загін через тематику. І як же я рада! Навіть не очікувала такого захвату. А по кількості стікерів ця книга тепер займає перше місце (до цього був Темний Спадкоємець☺️).

Хочу рекомендувати Монстрячий Загін абсолютно всім, навіть тим, хто вирішив, що Пратчетт не ваш автор. Тому що тут настільки актуальна тема для України, стільки відгукується, я думаю, кожен зацініть. А який гумор! 👏🏻 Тут вам і армійські жарти, і сарказм, і сатира вищого рівня🤌🏻

Але діамантом цього твору став для мене сержант Джекрам🫡 Такий колоритний персонаж, кожна його репліка — скарб, на таких сержантах тримається буквально все, це вам кожен військовий скаже🔥Записала у список моїх найулюбленіших персонажів ever🥰

(Псс, дівчата, я вам кажу, ви точно маєте всі прочитати цю книгу, бо вона неймовірно феміністична✊🏻 Навіть дивно, що це написав чоловік у 2003 році👀)

Не можу не поставити таку оцінку, бо це дуже якісна книга. Майстерно та легко написано, українська авторка, український сеттинг, ЛГБТ тематика👌🏻
Я прочитала дуже швидко, менше ніж за день, жодного разу не відволікалась від читання думками — оповідь постійно тримала увагу.
Читається легко, але сюжет не легкий зовсім. Мій дуже близький друг — ґей. І я багато років слухаю усі його драми, знаю, про весь його шлях — прийняття себе, закоханості, стосунки — там усе це овердраматично та пафосно. Антон — це буквально один в один мій друг🙈 І у нього є такий самий гештальтний "Денис", який періодично з'являється та каламутить усе. Тому для мене у сюжеті немає нічого дивного, якихось дір чи недоліків. От просто не можу знайти, до чого причепитись)
Єдине, хочеться звернутися до видавництв, коли вони припинять робити оці мультяшні ромкомівські обкладинки на книги, які не є ромкомами💁🏻