Жорж Батай

Шо ж, це однозначно книга не для всіх. Вона може травмувати і досить сильно, і точно не може розважити. Адже попри свою надмірну вип'ячену порнографічність, це не викликає сміху (як буває у 99% випадків того, що зараз прийнято називати даркромансі), бо Ерос і Танатос тут не просто не від'ємні один від одного, а буквально є одним цілим.

📣 Увага! Зараз буде дуже багато сексу і бруду. Я попередила!

💀 Коротка історія двох підлітків, які починають вивчати свої тіла, сексуальність та насолоду із незвичних практик, які більшості людей здаються огидними. На самому піку гормональних бурь, що не вщухають в їхніх організмах, вони зблизька зустрічаються із смертю молодої жінки, причому смертю травматичною та раптовою.

💀 Саме тут їхній Ерос зливається із Танатосом, після чого вже майже жодна їх практика пізнання тілесності вже не буде чисто еротичною: смерть або її символи братимуть активну участь в усіх їхніх зляганнях. Спочатку це буде "невинне" чавлення яєць (пам'ятаємо же, що яйце — одне з найвідоміших символів життя?), пізніше збудження наставатиме від кривавих вбивств биків на кориді, аж поки не фіналізується вбивством молодого священника під час небезпечних практик із придушенням під час сексу.

💀 Ба більше: Симона, головна героїня, буквально втрачає цноту тільки після того, як Марсель, їхня надзвичайно побожна знайома, яку розпусні підлітки втягнули у свої сексуальні ігри, кінчає життя самогубством. Перший повноцінний секс із проникненням, адже до цього вони обмежувалися хоча й брутальним, але петінгом, відбувається біля ще теплого трупа Марсель. Сцена, яку пізніше вони повторюватимуть із своїм старшим та багатим другом, заміняючи щоразу труп манекеном.

💀 Я не стану нічого казати про символізм Всевидучого Ока, про це гарно написано в передмові філософа Тараса Лютого до книги. Зверну тільки увагу на те, чим для мене став цей надзвичайно короткий роман: це нмд — вирок католіцизму із його кастрацією тілесності.

💀 Марсель — дуже побожна дівчина і саме тому вона божеволіє після оргії, на якій, власне, саме із нею й не відбувається наруги: дівчина розпалюється, ховається від чужих очей у шафі, де займається мастурбацією. Така "розпусність" зводить її з розуму, адже з подальших дій стає зрозумілим, що вона не мислить секс окремо від браку.

💀 Молодий священник, який стає останньою жертвою головних героїв, так само торочить їм про те, що вони горітимуть в пеклі. Ні, він не знав про всі їхні злодіяння, а впав в катарсис від того, що дізнався, що Симона, сповідаючись йому, ласкала себе і майже досягла оргазму.

💀 Що це, як не поєднання "займаєшся сексом — отримуєш квиток у пекло"? Що це, як не обмеження права на насолоду в цьому житті заради ефемерних обіцянок наступного?

Так, мені дуже сподобалось. Півтори зірочки зняті виключно за зім'яте закінчення. Ну і те, як боляче мені було подумки рахувати вартість яєць, бездарно ними спущених у каналізацію. Дорого же, ну!

✨ Я пишу #Дафа_радить, але прошу вас, зважайте на те, що це дуже травматична книга! Я не жартую!

Жирне 18+

Останнім часом набирає популярності "перчена" література. Коли я ще у школі вчилася, це були книжки з палкими герцогами без сорочки на обкладинці. Зараз додають пікантності до фентезі, та і любовні романи стали відвертішими. Але у Батая явно не те, що називають "хтивість". Чи навіть "розпуста". Швидше "збочення".

Насправді характеризувати цю книжку доволі важко, але розгадати алегорії і символи допомагає передмова. Книга була не один раз заборонена через свій шокуючий зміст.

"Історія ока" від першої особи оповідає про сексуальні пригоди двох підлітків: неназваного юнака і Симони. Що саме вони досліджують? Як взагалі у їхніх головах з'явилося таке? І куди ці ігри їх заведуть?

До цієї книжки повертаєш, хоча це читання не було приємним. Невелику повість, розбиту на розділи, я читала довго - намагалася усвідомити, що до чого.

🔞 Хто там по хтивим книжкам?

Я б сказала, що оця історія для вас - але це залежить від того, як далеко ви готові зайти. Бо для мене вона таки виявилась за межею🫠

Найточніше буде сказати, ще це агресивне порно оповідання, де вигадливий і жорсткий секс часто іде пліч о пліч зі смертельними сценами.

Але оце я написала і бачу, що виглядає якось надто мʼяко порівняно з тим, що відбувається насправді😅

Насправді ж це історія про неприборкану, дику і збочену хтивість, яку персонажі втамовують протягом усієї книги усіма способами, які ви можете і скоріше за все не можете вигадати.

Час від часу завдаючи каліцтв одне одному і оточуючим.

Час від часу смертельних.

Але їх ніщо не зупиняє.

І це майже спойлер, бо по суті це і є весь сюжет.

Іншої історії за всим цим немає - є тільки секс заради сексу, скажена кількість рідин усіх видів, фетиш на курячі яйця і очі. І на довершення - максимально збочена метафора з оком там, де ви навряд хотіли б його побачити😅

У мене досить високий поріг сприйняття, але пара сцен змогла його перетнути🙃

Не те щоб історія була позбавлена химерної метафоричності, але для мене все одно було занадто.

У передмові згадується фільм Далі «Андалузький пес», що побудовано на схожих метафорах - але той фільм сильно програє цій історії по рівню перетинання межі🫠

Чи можу я радити цю книгу? Тільки якщо ви прагнете максимального епатажу, радикальних вражень, і готові, що деякі образи будуть переслідувати вас після читання😅

Щось в цьому точно є, але для дуже вузького кола читачів, як на мене.

Для тих, хто хоче сказати: «Тепер я читав усе»