Жорж Батай (1897 – 1962) – французький письменник, філософ, публіцист, дослідник історії мистецтва, який випереджав свій час, його ім’я досі асоціюють з інтелектуальними провокаціями, скандалами та порнографічною естетикою. «Історія еротизму» (1951) – сміливий погляд дослідника, пророка сексуальної революції на еротичне в людській природі, трансгресію, порушення заборон, їх вплив на культуру й історію людства. «У кожному разі еротика – це екстравагантність», бажання й насолода, та водночас бажаний і неминучий сором, усвідомлення якого й відрізняє людей від тварин, а заодно є шляхом досягнення екстазу, як стверджує автор у статті «Парадокс про еротизм». 1970 року у видавництві «Ґаллімар» вийшло друком повне зібрання творів Жоржа Батая у 10 томах з передмовою історика сексуальності, філософа Мішеля Фуко, в якій він називає Батая одним з найбільших письменників XX століття.
…Думку нав’язує нам мораль, тісно пов’язана із заборонами; і вона дозволяє сформувати себе у світі, позбавленому чуттєвості, яку вкрай обмежили заборони. Думка – асексуальна… це обмеження (…) перетворює інтелектуальний світ на відомий нам плаский, надто урегульований світ корисних і ізольованих речей, одним з правил якого є кропітка діяльність і де кожен з нас, мов у величезному механізмі, мусить триматися свого місця.
