Неймовірна новинка від Жоеля Діккера ❤️‍? Чекала його нової книги, і ось, така довгоочікувана книга мене дужеее сильно порадувала ❤️ Розповідь ведеться про дві сім'ї, одна з них дуже заможна та красива пара адвокатки та банкіра, живуть в скляному великому будинку посеред лісу. Їх добрі друзі, пара менш успішна, поліцейський із дружиною, живуть в невеличкому будинку посеред елітного кварталу. Ці невеличкі котеджі називають Бородавкою, що дуже сильно пригнічує їх. Тим не менш, між сім'ями зав'язуються дуже добрі, товариські, відносини. Але мешканці скляного будинку навіть не підозрюють, що за їх життям спостерігають чужі очі. Один зі спостерігачів - Грег, поліцейський, і робить він це не із добрих намірів, а тому, що таємно закоханий в дружину свого товариша. Ведучи своє спостереження, Грег дізнається багато таємниць сім'ї, якими намагається скористатись... Книга цікава та насичена подробицями, відсилками в минуле головних героїв. Не класичний детектив, а ціла пригода, в якій є деталі особистого та професійного життя цих сімей. Історія про те, що "не все дороге те, що блищить", а також про те, що "слід довіряти, але перевіряти".

Багато, нудно, не логічно... Я ледь її дочитала. Були хороші моменти, але так мало. Ну і якщо вважати, що автор дуже любить країну-гній, то шанс цій книзі я дала даремно.

Обережно спойлери!!! Вбивця спланував(ла) досконале убивство, вбиваючи навіть коханих людей, щоб потім коли прийшов "неперевершений Маркус" і запитав "чи це ви вбили?" Вбивця розказав як і чому вбив, наголошую, попередньо приховуючи це 11 років? Серйозно? Вірю! Дарма витратив час на цю книгу.

Цей трилер поглинає з перших сторінок. Жоель Діккер майстерно плете інтригу, яка тримає в напрузі до самого фіналу. Історія загадкового вбивства в маленькому містечку Орфея здається розкритою… аж раптом з’являється журналістка Стефані Мейлер і заявляє, що поліція помилилася. Через кілька днів вона зникає. Роман змушує сумніватися у кожному герої, постійно підкидає нові загадки, змінює оптику подій. Тут багато шарів: не лише розслідування, а й внутрішні драми, скелети в шафах і глибокі психологічні портрети. Особливо вражає, як автор тримає баланс між динамікою і деталізацією — кожна дрібниця тут має значення. Книга дуже кінематографічна, з напруженою атмосферою та неочікуваними поворотами. Якщо вам подобаються масштабні, інтелектуальні детективи з багатошаровим сюжетом — ця історія саме для вас.

Моє знайомство з цим автором почалось з цієї книги і схоже це було моєю помилкою. Не змогла дочитати до кінця, через постійні згадки країни агресора, здається, що все крутиться навколо цього. Якби не це, думаю поставила б 8 зірочок, але на жаль?

Як завжди Браво!

Захопливий детективний трилер, який продовжує історію письменника Маркуса Гольдмана, знайомого читачам за романом "Правда про справу Гаррі Квеберта". Хоча ця книга є третьою в серії про Маркуса, її цілком можна читати як самостійний твір. Сюжет. У квітні 1999 року в тихому містечку Маунт-Плезант, штат Нью-Гемпшир, знаходять тіло молодої жінки, Аляски Сандерс. Слідство швидко завершується арештом та зізнанням її вбивці. Проте, одинадцять років потому, сержант Перрі Ґегаловуд, який вів ту справу, отримує анонімний лист, що ставить під сумнів висновки слідства. Він звертається за допомогою до свого друга, письменника Маркуса Гольдмана, і разом вони беруться за розслідування заплутаної справи, пов'язаної з таємницями минулого та несподіваними поворотами. Присутні характерні для автора складні часові лінії, ретроспективні епізоди та фокус на психології персонажів. Книга читається досить швидко завдяки постійній появі нових деталей та поворотів у розслідуванні. Загалом мені сподобалось 8 з 10

Чудова книга. Навіть не зважаючи на дуже тригерну тему, що її автор проносить крізь усю оповідь — тему стосунків між дорослим чоловіком і неповнолітньою дівчиною. В той же час, не виникало відчуття, що автор це нормалізує чи хоче виправдати, хоча майже всю книгу хотілося, щоб доросла людина брала на себе більше відповідальності в цьому питанні, проте в кінці, як на мене, все стало на свої місця. Захопливий детектив. Сподобалось, що всі герої, з ким нас знайомлять — не на сто відсотків добрі чи погані. Всі вони різні і є сукупністю якостей. Це наближає і їх самих, і їх історії до таких, що цілком могли статися, і це дуже мені припало до душі (мала відчуття, що читаю щось з документальним бекграундом, хоча історія вигадана). А ще особисто мене дуже надихнула 31 порада для письменників і навіть самій захотілось щось написати ? Планую в майбутньому читати і інші книги автора. А ще хочу сказати окреме "ДЯКУЮ" книжковому котику Юлії ? за те, що порадила мені звернути увагу на цього автора (через чудовий телеграм-бот @Readeat_MeowBot). Дякую ?