«Хочу покласти всьому край» Єна Ріда — це справжній психологічний трилер, від якого холодніє всередині.. Читаючи, ти постійно відчуваєш тривогу, але не можеш збагнути, звідки саме вона виникає. «Ти боятимешся. Але не знатимеш, чому…» — ця фраза ідеально описує атмосферу роману. З кожною сторінкою напруга зростає, простір навколо ніби стискається, а сюжет невблаганно веде до шокуючого, моторошного фіналу. Якщо вам подобаються історії про людську свідомість, про те, як автор досліджує глибини психіки, сумніви, страхи та приховані мотиви, — ця книга точно для вас. Рід занурює читача у лабіринт свідомості, де під сумнів ставиться все: свобода волі, реальність, цінність стосунків, страх самотності. Книга, що грає на нервах і залишає післясмак, від якого важко оговтатись.

«Хочу покласти всьому край» Ох і накрутили сюжету в цій малютці. Усього 240 сторінок, а мій мозок зламався. Спочатку мені зовсім не подобалось, я нічого не розуміла. Головні герої перших 100 сторінок їдуть до батьків хлопця й ведуть філософські розмови. Я вже подумала, що весь сюжет буде в машині, і через ці «високі теми» я нічого не зрозумію, буде як із «Зайчиком». Щось схоже, до речі, і було. Але атмосфера… Вона була така моторошна, що, здається, я ще ніде такого не відчувала. Я знала, що це трилер з елементами саспенсу (ага, знову «Зайчик»), але куди все це веде - не розуміла. Якась загроза нависала з кожною сторінкою. Це як дивитися фільм жахів, коли не знаєш, з якого кута вискочить монстр. Це психологічний трилер. Йдеться про зламану психіку та внутрішні конфлікти. І зрозуміло це мені стало лише в кінці. Насправді, автор дає купу підказок протягом книги, але я не з тих, хто любить думати під час читання? Тому засипала питаннями чат гпт - і вам раджу! Бо питань після фіналу буде достатньо. Але розбір був такий чіткий, що я реально сиділа в шоці. Є ще й екранізація цієї книги. Поки не дивилась, але планую, цікаво порівняти з книгою. Однозначно це було щось нове для мене в трилерах. Тож якщо хочеться чогось незвичного й ламаючого мозок - рекомендую!

Що відчуває дівчина, коли її хлопець хоче познайомити зі своїми батьками? А ці батьки живуть на загубленій фермі далеко в глибинці. Можливо вона рада або ж розчарована. Або ж хоче покласти цьому край: цій подорожі, цьому знайомству та цим стосункам. Імені дівчини ми не знаємо, то ж можемо придумати собі особливе ім’я. Хлопець - Джейк їде з дівчиною засніженою трасою. Вони розмовляють, згадують минуле і є речі про які вони мовчать. Сімейка Джейка ще та диковинка: померлі ягнята і поросята (я так і не зрозуміла чому їх не поховали), дивна поведінка матері, таємний підвал. Здавалось ось тут дівчина залишиться назавжди. Але ні, у автора свої плани. Подорож продовжується. Остання зупинка закоханих - стара школа. Саме тут ми бачимо, що все стає явним. Єдине, що я незрозуміла в історії - таємний Додзвонювач, що весь час надзвонював головній героїні. Не зрозуміло ні хто він, ні які його цілі. Книга буде цікава любителям страшилок з химерним завершенням.

Фанати Деніела Кіза оцінять. Дивно що в інтервʼю автора не було цієї відсилки, бо мені ще десь з половини книги пазл почав складатись, але саме по аналогії з психологічними книгами Кіза. Менше з тим, книга класна і тримає в напрузі навіть коли починаєш розуміти що відбувається) цікаво читати відгуки людей, що пишуть, що нічого не зрозуміли))) ну — точно не ваше значить. А взагалі, нетиповий трилер, бо зараз щось все на один манер. Мені прямо таки зайшло, бо люблю оці всякі психологічні штучки і дослідження людської голови. Якщо чекаєте різких поворотів, драми, крові і т.д. - вам не сюди.

Що, що це було ? Здається чи не вперше мені хочеться одразу перечитати книжку. Впевнена, що історія сприйметься по іншому, якщо завідомо знати фінал. Дочитавши до кінця, я повернулась на сторінок 50 назад і перечитала повільно та вдумливо. З самого початку я розуміла, що будуть якісь ігри з розумом героїв і моїм. Так і сталося. Початок був доволі спокійний. Молода пара їде на знайомство з батьками хлопця до якоїсь богом забутої ферми. Але вже тут відчувалась атмосфера тривожної невизначеності та страх невідомого. І знайомство тільки підсилило моє передчуття чогось жахливого. Та саме цікаве і незрозуміле почалося, коли пара вирушила додому, але мусила сповільнитися через снігопад. Історія наповнена Великою кількістю філософських розумів про самотність та саморефлексією. У підсумку, все виявилось не таким як здавалося спочатку. Я сприймала те, що відбувалось за чисту монету, і тільки у фіналі зрозуміла, що автор досліджував не тільки глибину психіки героїв, а й мою ? Це книжка, яка просто так не відпустить. Відпочити з нею не вийде, бо доведеться повертатися думками на початок і переосмислювати все, що відбувалося до фіналу. Проте, я трохи здивована, що прочитавши так багато психологічних трилерів я не розкусила ідею автора ?

Бувають книжки відверто - лайно. І мене дратує витрачений на них час і гроші. Від інтелектуального тут лише одне слово, тому що насипати якимись логічними цитатами на кшталт «поки ми живі у нас є вибір» і все в такому вигляді- то не ознака інтелектуальності. Що там хтось для себе побачив і підкреслив інтелектуального - не розумію, або це люди, які щойно взяли першу книжку в руки, після порно дарк романів,або просто не читали справжньої інтелектуальної літератури. Мовчу вже про переклад з дивними словами, враження типу її мали з такими вивертами української мови зробити, наче мали отримати нагороду «за велику кількість недолугих українських слів вставлених не в тему». Ніякої моторошності тут немає. Ніякої психологічної напруги тут немає. Ніякого страху тут немає. Як і самої логіки цього твору. Посереднє фе. Занадто ніяке, занадто дивне. Нащо таке друкувати - не знаю.??‍♀️ Висновок: недокнига.

?«Хочу покласти всьому край» /Єн Рід/ ⭐️Оцінка: 6/10 Це мій перший трилер, і, мабуть, одразу скажу — жанр трохи не мій. Навіть після завершення книги я не до кінця розуміла, що сталося і чим усе закінчилось. Невже все це — просто вигадка? Я почала сумніватися у власному сприйнятті — чи правильно я прочитала, чи щось упустила. І тільки згодом, обдумавши сюжет і прочитавши інші відгуки, зрозуміла: у цьому весь сенс. Я така не одна. ? Це історія, яка справді тривожить свідомість. Деталі, дорога, дивні діалоги, зустріч з батьками, офіціанти в кафе — це була реальність чи вигадка? ? А головна героїня — вона взагалі існує? Стільки питань… ❓ Що реально? ❓ Що вигадано? ❓ Де закінчується одне і починається інше? ? І відповідь тільки одна: все закінчилось. А як саме — кожен має зрозуміти це сам. Книга точно змусить задуматись. Але водночас залишає дивне відчуття порожнечі. Рекомендую, якщо любите психологічні загадки й читво, що ставить більше питань, ніж дає відповідей ?

Ця книжка дійсно нікого не залишить байдужим. Занурюючись у цю психологічну гру, в якийсь момент перестаєш розуміти, де саме ти знаходишся — в реальності чи в уяві героя. Це дуже сильний прийом, і мені він справді сподобався. Я навіть провела паралель із фільмом Нолана «Початок»: щоб осягнути весь закладений сенс, передивлялася його тричі. І тут — щойно дочитала роман, закрила книжку й кілька хвилин просто сиділа, дивлячись в одну точку, осмислюючи все, що прочитала. Відразу з’явилося бажання перечитати. І це правда: як тільки береш її в руки, перше, що потім скажеш — «я хочу прочитати її ще раз». Це неймовірно, чесно кажучи. Кожна історія вигадана, навіть реальна. Щодо головних героїв. Джейк спершу не викликав у мене жодних емоцій — дивакуватий, і все. Інколи — огиду, тотальне нерозуміння. І навіть починаєш думати: а що ця дівчина взагалі з ним робить? Але з кожною сторінкою, з кожною деталлю історія затягує все глибше. І хоча тут немає звичних сюжетних поворотів, ти все одно не можеш відірватися. Це вже не просто подорож — до батьків Джейка, на ферму, де він виріс, — це дуже дивна подорож. Цю книжку хочеться розтягувати на цитати. Рядок за рядком. З-поміж усіх трилерів, які я читала останнім часом, саме цей — найкращий у своєму жанрі. Він по-справжньому мене зачепив. І це не з тих випадків, коли прочитав — і «вау, клас». Тут — «Господи, що це щойно було? Як це пов’язано? Чому так сталося?» Дивовижно, що взаємини формуються і розвиваються в умовах обмеженої інформації. Коли не знаєш напевно, що діється в голові іншої людини.