
Залишайтеся з Readeat
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях

Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях


Ярина Вовк — українська письменниця, авторка справжнього українського детектива «Не плач, моя красуне» (2023)
Популяризаторка нейронауки. Авторка науково-популярних лекцій «Мозок і психопатія», «Нейропластичність: як наш мозок змінюється протягом життя», «Вибір — це ілюзія», «Стрес і мозок. Робочі інструменти подолання тривоги».
IT-розробниця. 6 років досвіду у фронтенд-девелопменті.
Створила гайд-інструкцію «Як видати свою книгу?» для письменників-початківців.


Книжка, яка затягує з першої сторінки, відірватись неможливо. Дуже захопливий і напружений сюжет, дуже добре прописані герої, яскраві психологічні портрети, цікава кримінальна психологія, неочікуваний фінал. Автор дуже ретельно описує події до найменших деталей, стиль письма вражає, герої дуже реальні. Відкрила для себе нового автора, з нетерпінням буду чекати нових книг.?

Книжка цікава, я не мала якихось великих сподівань, так як це дебют авторки, але мені сподобалось і стиль написання і сюжет. Історія трохи мене тригерить, тому що коли я була маленька мене покусала собака і в мене залишився шрам на руці, але майже всі знайомі в певний час розпитують як так сталось і незнайомці звертають на нього увагу. А я зараз взагалі забуваю, що він в мене є, і мене взагалі не турбує як він виглядає, собак чужих я стала боятись, але власних дуже люблю. По сюжету книжки дівчина, що працює кримінальним психологом постраждала від рук маніяка, коли розслідувала справу, він понівечив її обличчя, і вона рік не виходить з квартири, відчуває себе "поламаною". І ось її колега приходить до неї, тому що має справу з новим злочином, в якому вона може допомогти. Чи допоможе це дівчині віднайти себе і почати знову жити далі, чи зможе вона зцілитись зсередини? Не сподобалось лише, що авторка занадто розлого описує почуття дівчини до свого колеги, я вважаю в такому сюжеті додаткові сюжетні лінії не мають перетягувати на себе багато уваги. Але все одно книгу рекомендую!

Ця книга захопила мене з перших сторінок – неможливо було відірватися! Сюжет розвивається динамічно, жодної хвилини нудьги. Персонажі вийшли дуже живими й реалістичними, хоча не позбавлені недоліків, що тільки додає їм глибини. Кінцівка стала для мене повною несподіванкою, що приємно вразило. Це чудовий дебют авторки, і тепер я з нетерпінням чекаю на її наступні твори.

Не скажу, що мені сильно сподобалася книга, але було цікаво читати. Особливо про специфіку складання психологічного портрета злочинця і про інші деталі кримінальної психології. Вбивцю не вгадала, але і шансів на це було мало

Книга, яка по закінченню, викликала в мене двоякі враження. Спочатку вона дууже важко та повільно читалася, багато описів і мало дій. Я начебто й люблю філософські відступи, але хотілося більш активного та динамічного початку. Щодо подвійної сюжетної лінії, я швидко здогадалась в чому секрет ? Тут далося взнаки моє детективне минуле у вигляді доброї сотні прочитаних детективів ? Марія, м'яко кажучи, дивна. Вийти заміж за патологічного брехуна, з яким вона познайомилась в лікарні, коли його від запою відкачували ?♀️ для мене, оці шлюби "аби однією не бути" незрозумілі. А от Михайлина мені сподобалась. Сподобалось, що авторка її зобразила в ролі і не хорошої і не поганої. А як каже сама Михайлина: "немає чорного і білого, є тільки сіре, яке набуває потрібного відтінку в залежності від обставин". Головний лейтмотив - це стосунки батьки-діти, та відбиток, який накладає на майбутнє дітей виховання. Не скажу, що авторка відкрила щось невідоме, але... читайте ? Сам процес розслідування був цікавий, складно було здогадатися, якою буде розв'язка. А от мотив, незнаю, я не дуже в його повірила. Хоча авторка, в межах психології, через Михайлину досить детально та зрозуміло все пояснила. Не можу стовідсотково сказати, що саме ця частина мені не сподобалась, але продовження я б прочитала. Мені імпонувала взаємодія між Михайлиною і Мирославом, їх розуміння одне одного без слів та майбутня перспектива їхніх стосунків.

Уривок з інтерв’ю: “... Чому детектив? Я загалом сама є великою фанаткою цього літературного жанру, мої улюблені автори, що у ньому творять – Ю Несбьо, Франк Тільє…насправді для письменника він дуже складний для написання в технічному плані: тут на початку все виглядає, наче розібраний пазл, і автор має з різних деталей і шматків сюжету скласти все це в єдине ціле. При цьому, зробити це так, щоб весь час тримати інтригу, і щоб наприкінці читач відчув задоволення і подив від кульмінації…” !!! Задоволення, подив, захват і стійкий післясмак - це те що залишається після прочитання цієї книги!!! Скажу чесно, придбала я її випадково. чекала вона своєї черги декілька місяців і минулого тижня я взяла до рук лише тому, що у мене попросили її почитати, а я не хотіла її давати нечитаною… І це був вибух! Михайлина - кримінальна психологиня, що постраждала від рук маніяка, який понівечив її обличчя і душу, тікає від світу, закриваючись в своїй квартирі і відмовляючись від будь-якого спілкування. Після року усамітнення вона повертається до роботи зі своїм напарником Мирославом, беручись за справу вбивства молодої дівчини, лице якої вщент порізане. У "Не плач, моя красуне" майстерно втілена технічна вправність “оповідача”, що забезпечує неабиякий напружений стан протягом всього сюжету. Сплетеність інтриг та загадкових подій веде по коридорах кримінального лабіринту, в якому кожен поворот має величезне значення. Історія від різних осіб, що спостерігаються через призму різних перспектив, робить кожен епізод інтригуючим та багатогранним, викликаючи цікавість і бажання дізнатися більше. Розкриття внутрішнього світу героїв, віддзеркалення їх внутрішніх конфліктів, створює враження живих і реальних людей. Такий підхід до розкриття характерів, створення інтригуючого сюжету та відтворення історії через різні голоси робить книгу не лише кримінальним трилером, але й захоплюючим літературним дослідженням, яке залишить вас враженими і вдячними за чудовий читацький досвід. Я в захваті!