~~~~~
"Усе — отрута і все — ліки, ідеться лише про дозу."
~~~~~
Цікавий нонфікшн, читається досить легко. Тут і історичні приклади, і приклади з літератури, і корисний в сучасних реаліях розділ про те, як діяти в разі хімічної атаки.
Дуже цікаво, що в залежності від дозування та ступеня отруйності одна рослина є знаряддям вбивства, а інша використовується в медицині.
Несподіванкою було дізнатися, що рицинова олія на моїй тумбочці - продукт однієї з найсильніших отрут.
Анонім
🤎 Це дуже хороша науково-популярна книга, в якій простими доступними словами описуються певні хімічні деталі. Хто не любив хімію в школі, не лякайтеся, тому що все в цій книзі зрозуміло розписано.
🤎Автор цієї книги Володимир Саркісян: хімік, колишній судмедексперт та журналіст. Тому він з темою смерті дуже добре знайомий і знає, про що пише. У "Дослідниках смерті" простою мовою пояснюється, хто такий танатолог, що насправді відбувається в лабораторії судмедекспертизи, як виявляти отрути, в чому помиляються автори детективних романів. Так, навіть Агата Крісті помилялася.
🤎Книга "Дослідники смерті" містить багато цитувань із детективних романів. Це й Агата Крісті, й Артур Конан Дойл, а також приклади з реального життя, в основному з Одеси.
🤎Із цієї книги також можна дізнатися, чому Шерлок Голмс лупцював трупи; чому часник не дієвий проти вампірів з наукової точки зору; чому немає різниці, чим вполювати вовкулаку: срібними кулями чи якимись іншими; чи може одна крапля нікотину вбити коня; чому так складно дізнатися, чи людина померла саме від алкогольного отруєння; чому не можна пити антифриз; чому вкрай важливо турбуватися про димар та який зв’язок між привидами та чадним газом.
🤎Останній пункт мені особисто видався дуже цікавим. Таку детективну історію можна написати, знаючи дію чадного газу на організм людини!
🤎І взагалі кожен пункт цієї книги можна цікаво обіграти й написати хороший роман. Якщо ви письменник і бажаєте віднайти якусь ідею для написання, то "Дослідники смерті" допоможуть вам в цьому. І цим ця книга мені й сподобалася.
🤎А ще тим, що автор міг собі дозволити часом поіронізувати та пожартувати. Тому й читається ця книга дуже легко.
Рекомендую!
Анонім
Проковтнув цю книгу за два вечори, відриваючись лише тоді, коли починали пекти очі. Автор пише стисло та інформативно, і так, що не набридає. Згадуються цікаві факти із різних періодів історії, фрагменти літературних творів — і все це максимально доречно і інформативно.
Обов'язково куплю другу книгу автора про судмедекспертизу.
Анонім
