Ця книга про сенс життя, коли обставини ламають людину майже повністю. Віктор Франкл пише на основі власного досвіду концтаборів, але робить це не для того аби шокувати читача, а щоб показати, як поводиться людська психіка в крайніх умовах. Читати важко, місцями дуже. Це текст, який змушує зупинятися, відкладати книгу і думати над прочитаним. Автор вчить брати відповідальність за своє життя, робити внутрішній вибір і пише про те, що сенс може існувати навіть там, де немає надії. Книга не дає готових відповідей, зате вчить ставити правильні запитання самому собі. Вона не про жалість до себе, а про внутрішню опору. Це одна з тих книг, які залишають слід надовго. Вважаю, що цю книгу варто прочитати кожному.

«Людина в пошуках справжнього сенсу» — це поєднання особистого досвіду перебування в концтаборі та глибоких психологічних роздумів. Віктор Франкл показує, що навіть у повній втраті свободи людина зберігає право на внутрішній вибір і здатність знаходити сенс, який допомагає жити далі.

Я би оцінювала книгу на 10 з 10. Ця книга справді зачепила мене за саме серце. Читаючи її, я постійно порівнювала події та емоції авторів із власним життям і досвідом навколишнього світу. В умовах сьогодення, коли Україна переживає складні часи, слова Франкла про силу духу, внутрішню свободу та здатність знаходити сенс навіть у найскладніших обставинах звучать надзвичайно актуально та надихаюче. Франкл описує виживання у нацистських концентраційних таборах, але не просто як історичний факт — він показує, що навіть у нелюдських умовах людина може обрати своє ставлення і знайти сенс. Читаючи про його досвід і спостереження, я відчула, як важливо цінувати маленькі моменти, взаємини та власну внутрішню свободу. Особливо вражає, як автор поєднує особисту історію з психотерапевтичною концепцією логотерапії. Він показує, що сенс життя не завжди в матеріальному або зовнішньому — часто він у любові, у стосунках, у можливості допомогти іншим або просто не втратити себе в складних обставинах. Стиль написання Франкла легкий для читання, але кожна сторінка залишає глибокий відгук у душі. Книга надихає, змушує замислитися і дає відчуття сили, яку можна черпати навіть у найскладніші часи. Людина в пошуках справжнього сенсу — це не просто книга, це настільний путівник для життя. Вона нагадує, що сенс можна знайти навіть там, де здається, що його немає. Особисто для мене це читання стало справжньою емоційною і духовною підтримкою.

Якби не потреба прочитати книгу на роботі, можливо б і не звернув на неї увагу, проте не пожалкував. Формат книги кишеньковий, невеликий обсяг, зрозуміла мова та цікаві факти, то ж прочитана за один вечір. Робота складається з двох частин: перша історична — де автор десь у форматі мемуарів, десь усної історії, поєднуючи місцями з психоаналізом, описує власний досвід перебування у концтаборах у роки Другої світової війни. Зауважу, що акцент саме на власному досвіді, В. Франкл не намагається демонструвати виключно звірства нацистського режиму чи тяготи євреїв. У другій половині описана авторська теорія логотерапії. Коли у першій частині акцент історичний, а психологія (психотерапія) є додатковою, то у другій все навпаки. То ж автор не лише демонструє своє виживання у нацистських концтаборах, але й надає перевірені на власному досвіді кейси з того, як поводитися у тяжких життєвих ситуаціях, як їх пережити та почати жити заново. Тому цю книгу рекомендую для прочитання.

«Людина в пошуку справжнього сенсу» Віктора Франкла — це філософська праця, що розглядає досвід автора як в'язня концтабору та його психологічні висновки з цього жахливого досвіду. Франкл стверджує, що навіть у найжорстокіших умовах людина здатна знайти сенс у своєму житті, що є важливим для психічного здоров'я та виживання. Книга глибоко досліджує роль смислових орієнтирів в людському існуванні, а також значення внутрішньої свободи та вибору. Це надзвичайно потужне і натхненне чтиво, яке змушує замислитись над значенням життя та нашою здатністю знаходити сенс навіть у найскладніші моменти.

Невже без сподівання на майбутнє, планів та цілей людина припиняє своє існування? В цій книзі ми дізнаємося про різні сенси життя, такі як любов, страждання, робота, плани на майбутнє та ін. Крім того прочитаємо про шизофренію, навʼязаний страх, меланхолію. Перші 100 сторінок нудні, потім мене зацікавила психологія вʼязнів концентраційних таборів. Ці люди проходять 3 стадії сприйняття свого становища і виживають лише надаючи сенсу своєму життю, уявляючи своє майбутнє при звільненні з концтабору, оскільки якщо вʼязень психологічно зламувався - він помирав. Досить важлива складова життя - страждання - вони є нашими уроками та переоціненням власного існування. Прочитавши книгу я зрозуміла, що дійсно рушійною силою життя є плани на майбутнє. Також я отримала цікаву пораду від автора щодо безсоння і спробую так зробити, цікавий підхід, можливо, зі мною спрацює теж!

Дякую Вищим Силам, що вона мені потрапила зараз. Це, однозначно, не та книга, яка додасть святкового настрою, а для мене особисто - це книга, що перевертає свідомість (тепер я маю другу книгу, яку варто перечитувати і яку можна розтягнути на цитати). І це вражає, бо малесенька книжечка вмістила в собі мудрість цілого всесвіту! Книга має дві частини: Частина перша - опис життя автора у концтаборах. Моторошна, прониклива, болюча. Весь час читаючи не могла відкараскатися від думки «ЯК? Як людям вдавалося вижити?» і «чи змогла би я таке витримати і як би поводилася я?» Частина друга, за яку я дуже вдячна автору,- коротке пояснення його методу терапії, яка поступово стирає жах від прочитаної першої частини. Мені дуже сподобалася ця книга, в основному тому, що мої думки збігаються із думками автора, хоч я не маю і 100 частини його досвіду: 1. Людина не визначається обставинами, людина визначається вибором і вчинками, які вона здійснює в різних обставинах. 2. Любов - це єдиний шлях, щоб зрозуміти іншу людську істоту. 3. Щастя не можна ставити за мету, воно приходить слідом за чимось. 4. У минулому нічого не губиться безповоротно - усе зберігається назавжди, наче скарб. І золотою ниточкою крізь усю книгу рецепт від автора, щоб подолати будь-які перешкоди є три інгредієнти: любов (кохання до людини чи роботи всього життя); споглядання прекрасного (це стосується і мистецтва, і краси оточуючого світу); врешті - досвід, який приносять страждання, через які людина проходить зараз. Адже, все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.

Віктор Франкл - не просто психотерапевт, а людина, яка на собі відчула, що таке залишитися Людиною в найстрашніших умовах. За кілька років концтабору він на своєму прикладі показав, що сенс життя залишається навіть у такому разі. І навіть після втрат сім'ї. Він розповідає про життя концтаборах і пояснює деякі моменти поведінки людей з погляду психології. За всієї похмурості теми, книга життєстверджуюча. Це здається неймовірним, як можна не втратити віру у людей після таких подій у житті. Але, розуміючи своє призначення, можна пережити тимчасові складнощі. Віктор Франкл є творцем логотерапії. У цій книзі коротко розказано основи цього психоаналізу. І найкорисніше для мене у цій книзі – поняття екзистенційного вакууму. Він виникає навіть у людей із ідеальним життям. Автор розповідає, як він виникає та чому. З цим можна впоратись, розуміючи, з чим зіткнувся.