Громадянська війна за незалежність свого народу, ніби й благе діло, але… Але якщо повстанці «заграються» і стають ще більшим злом? Якщо свій же народ потерпає від нього ще більше, ніж від окупантів – то чи правомірна ця боротьба? Шрі-Ланка – відразу виникає візуалізація відпустка, пляж, пісочок і сонце, але якщо поглянути в її історію, то ці пляжі залиті кров’ю і сльозами. Саші, звичайна дівчинка, що має 4 братів, старанно і багато вчиться, щоб стати лікаркою. Але в її дім приходить війна між сингалами і тамільськими тиграми. Боротьба, де ти маєш обрати на чий бік стати, і навіть це не гарантує, що тебе не вб’ють свої ж. Бути у вирі подій, втрачати один за одним братів, допомагати пораненим, намагатись вчитись і просто вижити. На долю цієї дівчинки випаде пекло повстанської боротьби, яке вимагатиме від неї все більшої і більшої ціни – навколо лише смерть, кулі, кров і знущання. Бути з повстанцями, але не вірити в їх методи боротьби, засуджувати і не підтримувати. Втратити все: домівку, рідних, друзів, втікати за кордон, але любити свою Батьківщину і повертатись, щоб задокументувати всі злочини та донести до світу, що твориться з її народом. Дуже раджу

Взялася я за цю книгу з трьох причин: 1️⃣ Women’s prize 2️⃣ Зацікавленість темою громадянської війни на Шрі-Ланці 3️⃣ Книжковий клуб ⚪️Після «Сім місяців Малі Алмейди», яка стала кращою книгою грудня, мені хотілося почитати ще щось подібне.  Направду, мене здивувало, що авторка народилась в США у 1980, бо під час читання я була впевнена що це принаймні частково автобіографічна історія.  ⚪️Книга охоплює 1981-1989 роки, першу декаду часів громадянської війни, яка загалом тривала 26 років та закінчилась у 2009.  Ми спостерігаємо за Саші, та її родиною: батько, мати та четверо братів.  Вони – таміли, представники національної меншини Шрі-Ланки, які прагнуть незалежності. Саші розумна та талановита дівчина, вона гарно вчиться й планує стати лікаркою, але війна вносить свої корективи.  ⚪️Книга відгукується українському читачеві, вона важка, болюча і подекуди надто передбачувана, бо ми маємо схожий досвід. Але ця війна інша. Вона не про нас.  ⚪️Скажу зараз жахливу річ, але уся емпатія, яку мені ще вдалось зберегти, досі зі мною. Мені не було важко читати цей роман перебуваючи в емоційній ямі. Впевнена, багато хто мене зрозуміє.  ⚪️Я раджу цю книгу, якщо вас не тригерить тема і ви прагнете розширити читацькі горизонти. Але «Сім місяців Маалі Алмейди» раджу більше. 

В.В. Ґанешанантан. "Безбратня ніч". Роман "Безбратня ніч" став для мене книгою —відкриттям країни, про яку я дуже мало знала. Бо ж де Україна, а де Шри — Ланка.. Що я знала про неї? Океан, слони, британські колонізатори, цейлонський чай.. Десь пам'яталась згадка про Тамільських Тигрів.. А там, на далекому острові, більше 30 років лютувала страшна війна: громадянська, кровопролитна, спустошлива. Героїня книги Саші — спочатку підлітка, що навчається в школі і мріє стати лікаркою, потім — студентка, що попри всі жахливі події намагається здобути освіту, донька і сестра, родину якої розділила і покалічила війна. Саші стає свідкою і потерпілою, активною учасницею подій( працює в шпиталі, де допомагає пораненим бойовикам і постраждалим цивільним) і учасницею таємного проєкту зі збору і фіксації злочинів війни і історій постраждалих людей. Як живуть люди , коли війна триває десятиліттями, коли рідні гинуть, зникають, роблять свій вибір, коли історія кохання не відбувається, коли інша країна стає твоїм прихистком, коли всі міжнародні інституції, миротворці і ООН не можуть захистити беззахисних жінок, дітей і старих .Про все це — у книзі "Безбратня ніч". А ще — про вибір і про мужність залишатись людиною в жахливих умовах . ?"Хочу, щоб ви зрозуміли: навіть коли не можете уявити своє майбутнє, воно все одно невблаганно настає." ?"То був липкий невимовний жах. Думаєш, що підготувався, аж ось ізсередини здіймається морок. Насправді ніколи не знаєш, на що здатен, доки мить не настане." ?"Спалили не лише ринок і бібліотеку, а й офіс газети. Згодом батьки розповідатимуть дітям,що високопосадовці дивилися, як горить бібліотека і нічого не зробили. Гнів допоміг утримати їх імена в пам'яті. Потім ми дізналися, що один старий вчений, почувши про пожежу в бібліотеці, упав мертвий." ?"Дев'яносто тисяч томів знищено, зокрема оригінали та єдині екземпляри. Наше минуле, а також— ... майбутнє. Воно зникло. Уявіть собі, що місця, де ви виросли, місця, де навчалися, місця, що належали вашому народові,— згоріли. Утім не вдаватиму, ніби я вас знаю. Можливо, вам і не треба уявляти. Можливо. ваша бібліотека теж згоріла."?

Вражаюча й болюча історія, яку неможливо забути. Події роману розгортаються у 1981 році, в часи громадянської війни в Шрі-Ланці. У центрі сюжету – 16-річна Саші, яка мріє стати лікарем, як і її старший брат. Однак війна руйнує всі її плани та змінює її життя назавжди. Опинившись у вирі насильства, дівчина змушена боротися за все, що для неї важливе. Читати її важко. Ця книга викликала в мене глибокі роздуми.