Здавалося б, навіщо будувати маяк так далеко від моря. Не лише через це старий маяк був незвичним місцем. А й через книгарню, що знаходилася всередині маяка й збирала під своїм дахом багатьох мешканців затишного Ньютон-Данбара. Проте з плином часу з'ясувалося, що маяк містить в собі набагато більше таємниць, ніж будь-хто міг очікувати. Кому ж виявиться під силу їх розгадати?

Це той самий роман, який хочеться читати, загорнувшись у плед з чашкою чаю. «Книгарня в маяку» — тепла, затишна історія про зцілення, доброту й силу підтримки. Мене вразила атмосфера маленького шотландського містечка та чарівна історія самого маяка, що ніби дихає спогадами і надією. Персонажі добрі, щирі, з живими емоціями — з ними легко поріднитися. Вони не ідеальні, але справжні. Їхнє взаємне піклування — дуже зворушливе, і саме в таких дрібницях розкривається головна цінність роману. Ця книга залишає після себе спокій і світло. Рекомендую всім, хто шукає історію, що огорне теплом і нагадає про важливість турботи — як про себе, так і про інших.

Одна з тих книжок, чия назва вже пояснює нам, чого від неї чекати. І так, там багато книг, багато таємниць, багато друзів, один маяк і жодного моря Читаючи книгу, я повсякчас ловила себе на думці, що це як гарний сценарій. Ні, текст не надто схематичний, але картинка була б чудова. Тим більше, що і соціальних проблем підіймається достатньо. Так, сам процес морального чи фізичного аб'юзу не детально прописаний, але ж ми бачимо наслідки, тому можемо зрозуміти усе. "Залежність у будь-якій формі - жахлива річ, а особливо та, коли ти ще намагаєшся довести собі, що ти не залежний". Про що ж розповідь? Про літо, маленьке селище у Шотландії, де працює книгарня, яка розміщена у маяку, побудованому на початку 19 століття. І книгарня є світильником, до якого злітаються люди-метелики, але не щоб загинути, а навпаки - погрітися і отримати підтримку та розуміння. Тим більше, як виявилося, кожен з них тримав на серці таємницю і боявся розкрити правду. Але вкотре переконуюся, що треба говорити, і тоді деякі проблеми легко вирішуються. Історія про любов та повагу, дружбу та порозуміння, підступ і покарання, книги та мистецтво. І трохи про вино) Приємна книга, але без захвату.

? «Нам треба було поговорити. Відтепер ми завжди повинні розмовляти про все, щоб нічого подібного більше ніколи не сталося». Мені сподобалась ця книга. Більшість маяків розташовані біля моря, але у цій книзі незвичайний маяк. Він був побудований на початку 19 століття за кілька миль від узбережжя в маленькому селі Ньютон-Данбар і ніколи не призначався для використання як маяк. У цьому маяку розташувалася книгарня, яка зустрічає своїх відвідувачів смачним печивом та ароматною кавою, цікавими новими та раритетними книгами. А ще маяк ось уже понад два сторіччя зберігає таємницю разом зі своїм власником. Чудові герої та атмосфера книги. Шерон Гослінг дуже душевно прописала своїх персонажів: ✔️Каллена літнього власника маяка, який дав притулок Рейчел і вона тепер працює менеджером книгарні. ✔️ Рона найліпшого друга Каллена. ✔️ сварливу художницю Еді та її добродушного сусіда Ерзу з невгамовною козою. ✔️ Тобі, журналіста зі своїми демонами та його колишню дружину Сільву. ✔️ Джиллі юну дівчину, яка шукає місце в цьому житті. ✔️ адвоката Алана Кросовік. ✔️ Підступну скупницю земель Дору Мак-Кріді. ✔️ Труді Гудвін рішучу та справедливу спадкоємицю маяка. Кожен персонаж знайшов місце у моєму серці – ну, крім скупниці земель. Незважаючи на те, що події в романі розвиваються досить повільно, мені не було нудно… я смакувала цю неспішність… стосунки героїв, вчинки, коханння… Дуже витончено згадується та вплетена в сюжет п’єса Шекспіра «Багато шуму з нічого». Делікатно розглядаються у книзі серйозні життєві проблеми героїв. Родзинка книги: таємниця, яку зберігає маяк.

Нормальна книжка для відпочинку чи щоб ні про що не думати. Чому так? Бо дуже все просто, типово і передбачувано. Є пара старих буркотунів, які насправді не вороже ставляться одне до одного, є складна підлітка - горда, норовлива, але добра. Є жінка з складною історією і аб'юзивним минали, від якого змогла втекти. Є журналіст, який приїхав до маяка за так званим натхненням. І це ж не всі ще) Героїв багато, але їх на диво легко запам'ятати. Єдине, що це вже не чіпляє, бо таких героїв і таких історій багато. Ще це все схоже на американську драму з доволі щасливим завершенням. Мене не зачепило, хоча мало б, бо там є всі "гачки", щоб читач клюнув. Я "пропливла" повз, бо емоційно це було спокійне, рівне читання.

Якщо ви саме зараз потребуєте затишної і неспішної історії , не замислюючись беріть до рук цю книгу! Книгарня, аромат кави і печива, кохання, дружба і таємниці - ось що чекає Вас на сторінках цього роману! І хоч сюжет не дуже хитромудрий і від таємниці самого маяка я очікувала чогось більш масштабного і заплутаного, книга мені сподобалась) Вона наповнена теплом і затишком! Майже всі персонажі цієї історії припали мені до душі) А які там кумедні сусіди Еді та Єрза з їх багаторічними суперечками і козою, яка все ж таки щось знала ? І дівчинка Джиллі, яка має в собі стільки любові, треба лиш віднайти ключ від її зраненого серця) От тільки історії Рейчел мені трохи не вистачило, та все ж, я собі малюю картинку, що все було «довго і щасливо». А ще цікаво дізнатися що ж там з колишнім Рейчел? Може, буде друга частина, бо в мене залишились деякі питання))) І сама історія маяка, де немає ні моря, ні океану - і маяк, не маяк… посеред Шотландії… і яка у нього функція? Невже тільки для книгарні? Я думала, там буде така таємниця, що мені знесе дах, але от саме ця розвʼязка мені не сподобалась). До чого я це пишу? Щоб ви розуміли, що саме детективна лінія, на якій роблять акцент в анотації, для мене не зрозуміла. Але загальне враження від книги хороше, бо вона має солодкий післясмак ?

Прочитала нещодавно дуже гарну та затишну книгу, а саме «Книгарня в маяку» Шерон Гослінг? Не часто трапляються книги, які з перших же сторінок захоплюють увагу та не відпускають вас до останнього речення. Так сталося і з цією історією, яка потрапила в саме серденько. Це світла, хороша та цікава книга, яка чудово підійде для спокійного вечора вдома чи затишного відпочинку у кав’ярні. Тут ви знайдете заворожуючі краєвиди Шотландії, добрих та щирих головних героїв, таємничу загадку маяку та історію розвитку справжнього кохання. Я дуже люблю такі книги, тому що саме з ними можна відпочити від щоденних турбот, помріяти та просто гарно провести час. Поділюся також двома цікавими думками з «Книгарня в маяку»: • Озираючись назад, Еді не розуміла, як і чому вона так довго терпіла. Хіба що страшно було подумати про те, щоб залишитися без звичної регулярної зарплатні. Вона припустила, що те саме стосується і шлюбу. Залежність у будь-якій формі – жахлива річ, а особливо та, коли ти ще намагаєшся довести собі, що ти не залежний. • Я все ще хочу вірити, що це щось особливе. Коли ти знаходиш потрібну тобі людину, навіть якщо ти знаєш її багато років і вона весь цей час була у тебе під носом. Навіть якщо ти вже все це робив і розумієш, що нічого ідеального не буває. Тому що ніщо не буває ідеальним, чи не так? Не буває щасливих кінців насправді, ми всі це знаємо. Тож, може, важливо святкувати саме щасливі моменти, щасливі хвилини? ?Amistat – ‘same old eyes’