Це історія про співзалежні, токсичні стосунки між Весом і Айві, які маскуються під справжні почуття: пристрасть, романтику, відчай. Біль — їхній спосіб контролювати, уникнути самотності; розповісти про кохання й бути разом. Навіть розставання не ставало кінцевою метою, а продовженням маніпуляцій, дивних, жахливих вчинків. Вони потрапили у замкнене коло, що спричинило багато страшних наслідків, де постраждали й інші люди. Паралельно йде детективна лінія, бо не все так просто. Є елемент розслідування, але головне — це психологічний портрет жінки, яка втратила себе, але пробує віднайти. Психологічна гра на виживання, де стосунки стають полем бою??

Десять років вони то сходяться, то розбігаються і нікому б не було діла то їхніх викрутасів, якби від цього шалу не страждали сторонні ні в чому не винні люди. ✨ Перша третина (навіть трішки менше) книги буде вас дратувати неймовірно. ✨ Вона, яка не знайшла іншого способу повернути собі "коханого" (я не можу всерйоз називати те, що вони обидва витворяли, коханням), окрім як заявити в поліцію на нього за переслідування (ложно, звісно). ✨ Він, який сситься зізнатися собі, що весь час перебував поруч із нею тільки з почуття страху, бо не знає, що вона розтрощить наступного їх розриву — машина була, офіс був, що знищить від її "кохання" наступним? ✨ Поліціянтка, яка вирішила, що це він психотик в парі, а не вона, хоча буквально реченням вище переймалася за хлопця саме в такому, не дуже поширеному в суспільній свідомості типі стосунків, коли абьюзерка в парі жінка, а не чоловік. ✨ Тупо бісять всі, окрім однієї героїні, Б'янки, яка просто хоче дізнатися, хто ж вбив її першого хлопця (здогадалися вже, да?). ? От саме на появі трупа все стає набагато цікавіше і відірватися від читання вже неможливо. ✨ Авторка знову повторила свій трюк із першої (прочитаної в неї) книги, коли фінал нічого не вирішує, не стає фіналом історії як такої, та і взагалі не несе покарання винним та справедливість невинним. Тому в кінці книга знову починає бісити, але це в цілому нормально її закільцьовує: почали з бісячого, бісячим і завершили. ✨ Щодо вже згаданого абьюзу, то ця тема пропрацьована гарно і реально може допомогти дещо побачити в реальному житті, якщо у вас — не дай боже — не ідеальні стосунки. А ще тут можна поговорити про упередження та сексизм, печерні стереотипи, нав'язливу поведінку та важливість бути уважними до людей навколо, про вміння відповідати за свої вчинки, наскільки страшно це б не було. ? Мені сподобалося, гарний вибір на клуб, до речі, дуже жалкую, що Vivat в Києві узяли читати не цей роман. Суцільне #Дафа_радить

Це один з небагатьох трилерів, який мені дуже сподобався. Анотація вже багато розповідає, але головне для мене саме психологія розкриття персонажів. Як на мене, авторці це прекрасно вдалось. Назва і обкладинка дуже промовисті. Чесно, Мілісент така, що її побоюєшся мимоволі. Розповідь від імені її чоловіка, і скажу чесно: у фіналі був момент, коли починаєш думати, що він не такий монстр, як дружина (списую все на майстерність письменниці). Але це ненадовго. Особливо останнє речення приземлює? Шкода дітей. І цинічно з боку того ж батька перейматись долею доньки і сина і переконати їх, що ніяке зло їм не загрожує. Коли зло — це найдорожчі для них. Вони поруч. Постійно. Страшно так. П.с. Випендрасна, кебетлива, зайшла в тяж, викрадатись з дому — тільки мені ріже око такий переклад?))

«Моя чарівна дружина» - Саманта Давнінг 5/10? Сама ідея досить цікава, але реалізація не дуже. Надто багато опису повсякденності через що іноді було дуже нудно читати. Цікаво стало лише під кінець, коли вже нарешті почалась кульмінація всієї цієї історії, і те кінець вийшов надто нереалістичним та очікуваним. Це було моє перше знайомство з авторкою, і невпевнена, що буду читати ще щось.

Книга на один раз. Не вистачило мені у ній напруження. Проте сам задум хороший. Прочитати можна, але навряд захочеться її ще раз перечитувати.

Які таємниці може приховувати у собі фасад ідеальної родини? Сімейне насилля? Контроль за кожною дією всіх членів родини? Таємні зв'язки? Моторошні вбивства? Не повірите, але ця родина (а особливо "чарівна дружина") має у собі цілу купу таємниць, про які страшно було б подумати. На перший погляд ідеальна дружина і мати - Міллісент, робить все для благополуччя своєї родини, вона уважна, турботлива і часом навіть сувора, але це аж ніяк не додає їй мінусів. Та, якщо копнути глибше і залишити подружжя наодинці, то на поверхню спливає потворна сімейна гра, у яку вони вже давно грають вдвох, щоб знову розпалити іскру у стосунках та додати перчинки. І коли ти розумієш суть гри - стає бридко читати про всі знайомства "глухого" Тобіаса, вибір наступної жертви та планування наступного ходу моторошної гри, яка приховує жахливі злочини та неймовірної жорстокості вбивства молодих жінок. Однозначно, ця історія мене неприємно вразила, хоча я і загартований у цьому жанрі читач, але місцями було аж бридко читати, бо приходило розуміння, що такі монстри можуть полювати й у реальному світі. Фінал порадував - бо зло отримало по заслузі, незважаючи на те, що ідеальний фасад чудової родини безповоротно тріснув. Якщо вам не вистачає жахів навколо - прошу до прочитання, вжахнетеся ще більше.

«Моя чарівна дружина» – це історія слабкого та керованого чоловіка, який каже собі, що його дружина – кохання його життя, і все одно їй зраджує. «Моя чарівна дружина» – це історія патологічно розумної жінки, яка плекає криваву помсту так само ретельно, як будує дім, сім’ю і кар’єру. Спільного у них у шлюбі залишилося небагато, хіба що — вбивства молодих привабливих жінок. Та чи може таке бути, що «скелети в шафі» цього подружжя врешті перетворяться на скелети одного з них чи обох буквально? А як же їхні діти — з такою то спадковістю? На обкладинці зазначено, що ця книжка сподобається фанам серіалів «Декстер» і «Ти». Я ж вловила потужні вайби «Загубленої» (Lost Girl) з Беном Аффлеком та Розамунд Пайк, і це комплімент!

▫️«Кохати монстра - це нормально?» Батьки, які 15 років вже разом, встановлюють кучу правил, зокрема: сніданки з органічних продуктів, морозиво в певні дні тижня та сімейні перегляди фільмів… А також, вони мають чудову репутацію серед сусідів та престижну роботу ☺️ Такими бачать їх діти, але ж вони не здогадуються, що милі мама і тато мають чудове хобі - вбивства ? Та і партнери по вбивствам мають секрети один від одного, які цілком можуть повпливати на все їхнє подальше життя ? ▫️«Офіційно Оукс - одна з найнебезпечніших громад у штаті. Це тому, що все насилля коїться за зачиненими дверима» Загалом, ідеї ставлю 10. Відразу навіюється серіал «Ти», особливо 2-3 сезон (хто бачив, той зрозуміє) ? Але виконання оцінюю в 6 (1⭐️ додаю за обкладинку ?) Переважно тому, що мені не було страшно за героїв. Все було доволі лінійно, беземоційно і не напружено ? Хоч зізнаюсь, сюжетні повороти мене таки дивували ? Книжка на один раз для хорошого вечора в оточенні легкої розповіді ?